Кравченко Петро Іванович
КРА́ВЧЕНКО Петро Іванович (08. 07. 1926, с. Кавказ Березнегуватського р-ну, нині Миколаївської обл. — 11. 08. 2010, Одеса) — скульптор. Батько Т. Кравченка. Член НСХУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеське художнє училище (1950; викладач М. Жук, А. Чубін). Відтоді працював в артілі «Керамік» (м. Полонне Камʼянець-Подільської, нині Хмельницької обл.); скульптором Херсонського товариства художників (від 1953) та Одеського художньо-виробничого комбінату (1957–91). Учасник міських, обласних мистецьких виставок від 1950. Персональні — в Одесі (1977–78, 2000–01, 2005), Херсоні (1978). У монументальній пластиці відтворював образи діячів історії та культури. Автор памʼятників, меморіальних дощок, памʼятних знаків, декоративно-паркових композицій. Станкові твори відзначаються поетичним трактуванням образів. Окремі роботи зберігаються в Кіровоградських, Миколаївських, Сімферопольських, Херсонських художніх музеях, МТМК (Київ), краєзнавчих музеях у м. Каховка (Херсонська обл.) та м. Варна (Болгарія).
Додаткові відомості
- Основні твори
- станк. скульптури — «Відмінник» (1954), «Б. Хмельницький» (1955), «Автопортрет», «Т. Шевченко» (обидві — 1956), «Подруги» (1957), «М. Добролюбов» (1958), «Син Тарас» (1961), «Ф. Ліст» (1962), «Дніпрова Чайка» (1964), «О. Соколов» (1969), «Маруся Чурай» (1971), «Батько» (1973), «Біля вогню» (1977), «Дружина» (1979), «Студент», «Л. Толстой» (обидва — 1980), «Хліб» (1981), «Син» (1982), «Осінь» (1983), «Мати» (1985), «Мати й тато» (1986), «Жіночий портрет» (1990), «Хлопчик» (1994); барельєфи — «Адмірали російського флоту» (Херсон. судноремонт. завод, 1956), «Т. Шевченко» (1987); декор. композиція «Дівчина з виноградним гроном» (піонер. табір, Одеса, 1959); пам’ятники — жертвам революції (Одеса, 1960), П. Ніщинському (м. Ананьїв, 1976), Т. Шевченку (1997, с. Миколаївка Комінтернів. р-ну; обидва — Одес. обл.); мемор. дошки — І. Котляревському (1975), П. Ніщинському, І. Франку (обидві — 1976), А. Чехову (1981; усі — Одеса); погруддя — Й. де Рабаса і Ф. де Волана (Одес. мор. порт, 1993), отаманів чорномор. козац. війська З. Чепіги та А. Головатого (музей Одес. мор. торг. порту, 1998); пам’ятний знак «Старе козацьке поховання» (с. Усатове Біляїв. р-ну Одес. обл., 2003).


