КРА́ВЧЕНКО Петро Іванович (08. 07. 1926, с. Кавказ Березнегуватського р-ну, ни­ні Миколаївської обл. — 11. 08. 2010, Оде­са) — скульптор. Батько Т. Крав­­ченка. Член НСХУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеське худож­нє училище (1950; викладач М. Жук, А. Чубін). Від­тоді працював в ар­тілі «Керамік» (м. Полон­не Ка­­мʼя­нець-Подільської, нині Хмельницької обл.); скульптором Херсонського товариства худож­ників (від 1953) та Одеського художньо-виробничого комбінату (1957–91). Учас­ник міських, обласних мистецьких ви­ставок від 1950. Персональні — в Одесі (1977–78, 2000–01, 2005), Херсоні (1978). У монументальній пластиці від­творював образи діячів історії та культури. Автор памʼятників, меморіальних дощок, памʼятних знаків, декоративно-паркових ком­­позицій. Станкові твори від­знача­ються поетичним трактува­н­ням обра­зів. Окремі роботи зберігаються в Кірово­градських, Миколаївських, Сімферопольських, Херсонських художніх музеях, МТМК (Київ), крає­знавчих музеях у м. Каховка (Хер­сонська обл.) та м. Варна (Болгарія).