ҐЕРИНО́ВИЧ Олександр Олександрович (09. 03. 1936, м. Новосибірськ, РФ) — диригент, педагог. Син О. Ґериновича та Р. Ґеринович-Ланської, онук В. Ґериновича. Професор (1998). Закін. Львів. консерваторію (1960, кл. віолончелі П. Пшенички; 1962, кл. оперно-симф. диригува­н­ня І. Паїна), де від­тоді й працює (з пере­рвою, нині муз. академія): від 1998 — завідувач кафедри оркестр. диригува­н­ня. 1980–86 — завідувач кафедри оркестр. диригува­н­ня, 1987 — проф. Рівнен. ін­ституту культури. Був кер. оркестру нар. інструментів (1970–80-і рр.), симф. оркестру (1993–97) Львів. консерваторії, камер. оркестру Рівнен. філармонії (1982–84). Під керівництвом Ґ. вперше виконано низку творів укр. композиторів, зокрема А. Кос-Анатольського, М. Скорика, Л. Дичко, Б. Фільц, І. Вимера, А. Онуфрієнка. Має грамзаписи на фірмі «Мелодія», фонд. записи на Укр. радіо (за участі О. Криси, П. Кармалюка та ін.). Укладач «Хрестоматії по диригуван­ню орке­стром народних інструментів» (К., 1986).