Ґеринович Олександр Олександрович
ҐЕРИНО́ВИЧ Олександр Олександрович (09. 03. 1936, м. Новосибірськ, РФ) — диригент, педагог. Син О. Ґериновича та Р. Ґеринович-Ланської, онук В. Ґериновича. Професор (1998). Закін. Львів. консерваторію (1960, кл. віолончелі П. Пшенички; 1962, кл. оперно-симф. диригування І. Паїна), де відтоді й працює (з перервою, нині муз. академія): від 1998 — завідувач кафедри оркестр. диригування. 1980–86 — завідувач кафедри оркестр. диригування, 1987 — проф. Рівнен. інституту культури. Був кер. оркестру нар. інструментів (1970–80-і рр.), симф. оркестру (1993–97) Львів. консерваторії, камер. оркестру Рівнен. філармонії (1982–84). Під керівництвом Ґ. вперше виконано низку творів укр. композиторів, зокрема А. Кос-Анатольського, М. Скорика, Л. Дичко, Б. Фільц, І. Вимера, А. Онуфрієнка. Має грамзаписи на фірмі «Мелодія», фонд. записи на Укр. радіо (за участі О. Криси, П. Кармалюка та ін.). Укладач «Хрестоматії по диригуванню оркестром народних інструментів» (К., 1986).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Інструментовки та переклади для оркестру народних інструментів. К., 1979; 1981–83; Деякі аспекти техніки диригування. Р., 1983; Структура диригентського виконавського аналізу. Р., 1985 (співавтор); Спогади про П. Кармалюка. Л., 2002; Криниця життя (Спогади. Творчість. Педагогіка). Ів.-Ф., 2006.
Рекомендована література
- Криленко О. В концертних залах // КіЖ. 1977, 18 груд.;
- Фільц Б. Класика і сучасність // Там само. 1982, 1 трав.;
- Пісні Полісся у вінок України // Музика. 1983. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
