ҐІ́НЦБУРҐ Ілля (Еліаш) Якович (15(27). 05. 1859, м. Гродно, нині Білорусь — 03. 01. 1939, Ленін­град, нині С.-Петербург) — скульптор. Навч. у М. Антокольського (1871–78), закін. С.-Петербур. АМ (1886; від 1911 — її академік). Від 1915 — товариш голови Євр. товариства за­охоче­н­ня мистецтв, голова його худож. секції. Викладав 1918–23 у ВДХУТЕМАСі у Петро­граді (нині С.-Петербург, від 1921 — проф.). Один із засн. Микол. товариства витонч. мистецтв (1913). Був чл. Асоц. художників рев. Росії (від 1923), Товариства ім. А. Куїнджі (1929–30). Від 1884 — учасник худож. ви­ставок пере­движників, Товариства пд.-рос. художників. Персон. — у Ленін­граді (1918, 1934). Активно полемізував із художниками обʼ­єдн. «Світ мистецтва». Працював у галузях станк. і монум. скульптури; пред­ставник реаліст. напряму. Роботи зберігаються в ДТГ (Москва), ДРМ (С.-Петербург), музеях Києва, Ташкента. Автор спогадів «Из моей жизни» (Петро­град, 1908), «Из прошлого: Воспоминания» (Ленин­град, 1924). Б. Кустодієв виконав живопис. порт­рет скульптора.