Ґоберман Давид Нойович
ҐО́БЕРМАН Давид Нойович (24. 01. 1912, Мінськ — 11. 12. 2003, С.-Петербург) — мистецтвознавець і живописець. Канд. мистецтвознавства (1956). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1939). Досліджував нар. мистецтво Укр. Карпат, зокрема косів. кераміку. Публікував знімки творів укр. сакрал. мистецтва (хрести, розпʼяття, церкви). Учасник мистецьких виставок від 1925. Персон. — у Свердловську (1940), Пермі (1944), Ленінграді (1948, 1957), Кишиневі (1950).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Молодий узбек», «Дівчинка-узбечка», «Автопортрет» (усі — 1940-і рр.), «Гірські далі», «Косів. Похмурий день», «Будинок у горах», «Ріка Рибниця після дощів»; серії пейзажів — «Мінськ» (1934, 1936–38), «Ленінград і його околиці» (1935–39, 1950-і рр.), «Кавказ» (1936–37), «Урал» (1940–45), «Узбекистан» (1945–47), «Молдавія» (1950-і рр.); серія літографій і монотипій «Пам’ятки молдавського народного мистецтва різьби на камені» (1950–52); ескізи килимів — «Молдавський килимок» (1956), «Осінь», «Молдавські мотиви» (обидва — 1963); оформлення інтер’єрів громад. будівель.
- Основні праці
- Ковры Молдавии. Кишинев, 1960; Народный молдавский ковер в современной квартире // Декор. искусство СССР. 1962. № 11; Гуцульщина — край искусства. Москва; Ленинград, 1966; Росписи гуцульских гончаров. Ленинград, 1972; По Гуцульщине. Ленинград, 1979; Искусство гуцулов. Москва, 1980; По северной Буковине. Ленинград, 1983; Мотиви гуцульського керамічного розпису: Альбом. К., 2005.
Людина 