Ґольдштейн Ісак Мойсейович
ҐОЛЬШТЕ́ЙН Ісак Мойсейович (20. 09. 1896, с. Чуровичі, нині Орлов. обл., РФ — грудень 1973, Дніпропетровськ) — лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1941), професор (1945). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. інститут (1922). Працював епідеміологом. 1933–39 — зав. обл. епідеміол. відділу Ленінгр. інституту епідеміології та мікробіології (нині С.-Петербург); 1939–41 — доцент Ленінгр. інституту удосконалення лікарів; під час 2-ї світової війни викладав військ. епідеміологію на курсах удосконалення мед. складу армії Ленінгр. військ. округу; 1944–45 — завідувач кафедри епідеміології Саратов. мед. інституту; 1945–46 — зав. епідеміол. відділу та заст. дир. з наукової роботи Куйбишев. інституту епідеміології та мікробіології (нині м. Самара; обидва — РФ); 1948–72 — зав., 1972–73 — проф.-консультант каф. епідеміології Дніпроп. мед. інституту. Вивчав крайову епідеміологію інфекц. захворювань.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Эпидемиологические наблюдения при болезни Боткина // ВД. 1954. № 11; Полиомиелит и его профилактика. К., 1956; 1960; Достижение советской эпидемиологии и перспектива снижения и ликвидации инфекционных заболеваний // Актуал. вопр. клин. и теор. медицины: Сб. Дн., 1971; Эпидемиологическая характеристика дизентерии в Днепропетровске (1959–68 гг.) // Кишеч. инфекции. К., 1973. Вып. 6.
Завантажити статтю
Людина 
