Ґорґани

ҐОРҐА́НИ — система гірських хребтів у зовнішній смузі Українських Карпат. Центральна частина Лісистих Карпат. Знаходиться між долинами р. Мизунка та Ріка на Пн. Зх. і Прут на Пд. Сх., між зовн. краєм Карпат на Пн. і Середньо-Карпат. улоговиною на Пд., у межах Івано-Фр. і Закарп. обл. Пл. бл. 2500 км². Ґ. — з суворими клімат. умовами і склад. рельєфом — найменш заселена частина Укр. Карпат. Геол. основу масиву складають тверді водотривкі ямненські іноцерамові пісковики. Для Ґ. характерні круті асиметр. схили, гострі гребені гір (їх місц. назва — ґорґан); на вершинах — камʼяні роз­сипища до 5 км², сформ. у результаті вивітрюва­н­ня великими глибами пісковику (місц. назви — цекоти, ґреґоти). Осн. хребти (Аршиця, Довбушанка, Синяк, Хом, Ґрофа, Стримба та ін.) роз­член. глибокими попереч. долинами р. Мизунка, Свіча, Чечва, Лімниця, Бистриця-На­двірнянська, Бистриця-Солотвинська та Прут. Долини річок глибоко врізані (до 1000 м), вузькі, їхні схили стрімкі, річища невирівняні, часто з порогами й водо­спадами (зокрема Бу­хтовець, Прут). Є невеликі озера. Макс. вис. бл. 1400 на Зх. (зокрема г. Вишків. Ґорґан, 1439 м) — 1850 м у бас. Лімниці (г. Лопушна, 1836 м; Сивуля, 1818 м; Ігровець, 1804 м; Ґрофа, 1748 м); на Сх. знижується (г. Довбушанка, 1754 м; Синяк, 1665 м; Хом, 1344 м). Ґ. поділяють на Кра­йові низькогірні, Зовнішні (Скибові) та Привододільні (Внутрішні). На найвищих хребтах масиву є сліди зледені­н­ня. До вис. 1450 м поширені буково-ялин. та ялин. ліси, вище — чагарник. криволіс­ся з гірської сосни та луки. Великі тер. під камʼяними роз­сипищами, площа високогір. полонин не­значні. За остан­нє столі­т­тя пл. лісів значно скоротилися.

Від кін. 19 ст. — р-н інтенсив. екс­плуатації ліс. ресурсів. Осн. місця видобутку нафти — уздовж зовн. краю Ґ. (побл. смт Брошнів-Осада, Вигода, м. На­двірна Івано-Фр. обл.). Підпр-ва нафт. промисловості — у На­двірній. У зх. частині регіону, де корін. етносом є бойки, насел. пункти формувалися лише вздовж зовн., пн., краю гір; у сх., де живуть пере­важно гуцули, значно щільніше заселені й внутрішні частини гірського масиву у широких річк. долинах, особливо вздовж Бистриці-На­двірнянської та Пруту. Регіон тривалий час зберігав соц.-етнічну авто­хтон­ність, лише на­прикінці 19 ст., з роз­витком ліс. та нафт. пром-стей, тут зʼявилося некорін­не населе­н­ня (німці, євреї). Інтенсивно роз­вивається турист. галузь. Долиною Пруту проходить залізниця, яка через Татар. пере­вал зʼ­єд­нує Івано-Фр. обл. із Закарпа­т­тям, через Яблуниц. та Вишків. (Торун.) пере­вали проходять автошляхи. На тер. Ґ. створено природ. заповід­ник «Ґорґани», числен­ні заказники та природні парки.

О. О. Кагало

Завантажити статтю