Ґренджа-Донський Василь Степанович

Визначення і загальна характеристика

ҐРЕ́НДЖА-ДО́НСЬКИЙ Василь Степанович (справж. — Ґренджа; 23. 04. 1897, с. Волове, нині смт Між­гірʼя Закарп. обл. — 25. 11. 1974, Братислава) — письмен­ник, пере­кладач. Батько А. Ґренджі-Донської. Член укр. секції Спілки словац. письмен­ників (1963). Заслужений діяч мистецтв (1970). Державні нагороди Чехословац. РСР. 1915 мобілізов. до армії, згодом був поранений і від­правлений до Будапешта, де закін. торг. школу. 1921 повернувся на Закарпа­т­тя, працював у Під­карпат. банку (Ужгород). Був по­стій. спів­роб. ж. «Пчôлка» (1922–32), відп. ред. щоден. г. «Русинъ» (1923, ч. 1–127), щомісяч. ж. «Наша земля» (1927–28), також спів­працював з часописами «Свобода» (1922–38), «Українське слово» (1932–38). З імʼям Ґ.-Д. тісно повʼязані роз­виток і становле­н­ня нової укр. літ-ри та нац. від­родже­н­ня на Закарпат­ті того часу. Так, його зб. поезій «Квіти з терньом» (1923) була першою в краї книгою світського автора, написаною українською літературною мовою, а зб. «Шляхом терновим» (1924; обидві — Ужгород) — першою книгою, ви­даною заг.-укр. фонет. правописом. Ще до поч. війни Ґ.-Д. по­зна­йомився з творчістю Т. Шевченка, а до 67-ї річниці з дня смерті поета написав вірш «Пророкові — великому Кобзареві», який, однак, заборонили декламувати. Брав активну участь у створен­ні Спілки укр. письмен­ників і журналістів Закарпа­т­тя (1935), був її секр. та ред. друк. органу «Слово». З утворе­н­ням автоном. Під­карпат. Русі редагував «Урядовий вѣстникъ» (1938–39), а з проголоше­н­ням Карпат. України — щоден­ну держ. г. «Нова Свобода» (1939). Про цей період Ґ.-Д. згадував як про один із найважчих, оскільки осн. обʼєм роботи він виконував одноосібно. Після окупації Карпат. України Угорщиною Ґ.-Д. увʼязнено у концтаборі. Після звільне­н­ня за амністією 7 серпня 1939 він пере­йшов кордон і втік до Словач­чини. Жив у Братиславі, брав активну участь у Русі Опору. Після війни працював (до 1969) бухгалтером на кіностудії. До серед. 1960-х рр. не мав змоги друкувати свої твори через звинуваче­н­ня в бурж. націоналізмі. Брав активну участь у культ.-осв. діяльності серед українців Сх. Словач­чини, зокрема пере­кладав з чеської під­ручники для укр. шкіл. Поет. ліриці Ґ.-Д. притаман­ні нац.-патріот. мотиви, утвердже­н­ня укр. нац. ідеї, оспівува­н­ня боротьби закарп. українців за соц. і нац. визволе­н­ня. У твор. доробку Ґ.-Д. також зб. поезій «Золотѣ ключі» (1923), «Тобі, рідний краю» (1936; обидві — Ужгород), «Тернові квіти полонин» (Х., 1928), «Місячні груні» (Пряшів, 1969); оповідань «Збірка оповідань з карпатських полонин» (Уж., 1926; пере­вид. — Х., 1928), «Покрив туман спів­учі ріки…» (Уж., 1928), «Нема набоїв» (Х., 1930); істор. поема «Червона скала» (опубл. у ж. «Пчôлка», 1930; окремі вид. — Уж., 1931; 1938); істор. повісті «Ілько Липей — карпатський роз­бійник» (Л., 1936; словац. перекл. — 1939), «Петро Петрович» (Уж., 1937); автобіогр. роман «Сини Верховини» (не закінч.); твори для дітей — поет. зб. «Китиця квіток» (Уж., 1925) та «Тече потік з бережечка» (Пряшів, 1985), віршовані драма «Сиротина» (1925), казки «Князь Огень» (1928; обидві — Ужгород), «Манюсінька», «Пригоди зайчика» (обидві — Краків; Л., 1943), «Байка про козу та вовка» (Мюнхен; Реґенсбурґ, 1946), оповіда­н­ня «Воли та ведмеді», «Маленький оленик» (обидва — Х., 1928), повість «Петрик» (Пряшів, 1973). Пере­клав окремі твори словац. (Ф. Цітовський, П. Штефанік), чеських (Г. Лішкова, Ф. Грубін) та угор. (поему М. Петефі «Апостол», 1944) поетів.

Тв.: Шляхом терновим: Вибр. твори. Пряшів, 1964; Шляхом терновим: Поезії. К., 1972; Твори Василя Ґренджі-Донського. Т. 1–12. Вашинґтон, 1981–92; Твори. Уж., 1991; Щастя і горе Карпатської України: Щоден­ник. Спогади. Уж., 2002; Я теж українець: Публіцистика. Уж., 2003; Твори: У 2 т. Уж., 2004.

Літ.: Мольнар М. Доля спів­ця полонин: Причинок до творчої біо­графії В. Гренджі-Донського // Мольнар М. Зу­стрічі культур: З чехо-словац.-укр. взаємовід­носин. Пряшів, 1980; Ґренджа-Донська З. «Ми є лишень короткі епізоди...»: Життя і творчість Василя Ґренджі-Донського. Уж., 1993; Хланта І. В. Літературне Закарпа­т­тя у ХХ століт­ті: Біо­бібліогр. покажч. Уж., 1995; Мишанич О. Тернові квіти полонини: Українська ідея в творчості Василя Ґренджі-Донського // Мишанич О. Поверне­н­ня: Літ.-крит. ст. й нариси. К., 1997.

В. В. Ґабор

Завантажити статтю