ДЕРЕВИ́ЦЬКИЙ Микола Федорович (27. 02 (11. 03). 1882, м. Орел, Росія — після 1952, Херсон) — вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1939), професор (1945). Закін. Моск. землероб. школу (1908) і фіз.-мат. факультет Університету Шанявського в Москві (1911). Працював ботаніком Волин. губерн. земства (1913–14; брав участь у геоботан. дослідж. Волин. губ.), Уман. дослід. станції (нині Черкас. обл., 1920–21); завідувач від­ділу селекції хлібів Верх­няц. сортодослід. станції (1921–25); спів­організатор та дир. Азерб. дослід. та селекц. станції (м. Ґянджа, 1925–27); у низці н.-д. установ Серед. Азії (1927–32); очолював каф. селекції і рослин­ництва Куйбишев. с.-г. (нині м. Самара, 1941–42), каф. ботаніки Ульянов. пед. (1943–44), каф. рослин­ництва Ульянов. с.-г. (1944–47) ін­ститутів (усі — РФ); 1947–48 — завідувач кафедри рослин­ництва і селекції с.-г. культур Херсон. с.-г. ін­ституту. Від 1948 — на пенсії. Автор сортів жита Таращанський, вівса Верх­няцький 053, ячменю Верх­няцький 06. За­стосував метод масового від­бору за потомствами для отрима­н­ня еліт. сортів зернових та бавовникових. Роз­робляв методику польових дослідж. при сортови­вчен­ні.