Іванов Михайло Федорович
ІВАНО́В Михайло Федорович (20. 09 (02. 10). 1871, м. Ялта, нині АР Крим — 29. 10. 1935, Москва) — вчений-селекціонер у галузі тваринництва, живописець. Доктор сільськогосподарських наук (1934), професор (1913), академік ВАСГНІЛ (1935). Заслужений діяч науки і техніки РСФРР (1929). Закін. Харків. вет. інститут (1897). Працював вет. лікарем в Орлов. губ. (Росія, 1897–98), де завдяки його зусиллям організовано клініку для тварин і бактеріол. станцію. 1898–1900 вивчав тваринництво та ветеринарію у Німеччині, Голландії, Італії, Франції, Швейцарії. Від 1900 — у Харків. вет. інституті: приват-доцент кафедри скотарства і годівлі, зав. гігієн. лаб., від 1906 — екстраординар. професор кафедри тваринництва та зоогігієни; водночас від 1907 — приват-доцент Харків. університету. Від 1914 — професор кафедри спец. зоотехнії Тимірязєв. с.-г. академії (Москва). 1925 з ініціативи та під керівництвом І. створ. зоотех. дослідну станцію, реорганіз. згодом в Інститут с.-г. гібридизації і степ. акліматизації тварин ВАСГНІЛ (нині Інститут тваринництва степ. р-нів «Асканія-Нова» ім. І. НААНУ, Чаплин. р-н Херсон. обл.). Від 1926 — у Моск. зоотех. інституті (згодом Всесоюз. комуніст. с.-г. університет): від 1927 — завідувач кафедри свинарства та вівчарства; водночас від 1930 — викладач Вет. інституту. Очолював експедицію з вивчення вівчарства у Середню Азію. Від 1929 — зав. секції тваринництва ВАСГНІЛ. Наукові дослідження з проблем тонкорун. м’ясо-вовнового вівчарства і каракулівництва. Основоположник нової галузі вівчарства — смушкознавство. Розробив наук. класифікацію смушків, методику виведення нових порід тварин. Автор порід овець асканійський і гірський мериноси та свиней — українська степова біла. Обґрунтував методи обстеження стад, оцінки міцності конституції, покращення корм. бази та збалансованої годівлі, підвищення якості бонітування тварин. В Інституті тваринництва степ. р-нів «Асканія-Нова» НААНУ відкрито мемор. музей І. 1968 ВАСГНІЛ встановила медаль його імені. 1962 на кіностудії «Мосфільм» знято х/ф «Академік з Асканії» (реж. В. Герасимов). Серед мист. творів — пейзажі «Весна», «Пізня осінь», «Південний берег Криму», «Дорога в гори», деякі з них експонувалися 1910 на виставці у Харкові.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Каракулеводство на юге России. Петроград, 1914; Свиноводство. Москва, 1919; Курс овцеводства. Москва, 1924; Волошские овцы. Москва, 1925; Каракульские смушки. Москва, 1932; Избранные сочинения: В 3 т. Москва, 1949–50; Полное собрание сочинений: В 7 т. Москва, 1963–65.