Державне регулювання підприємницької діяльності
ДЕРЖА́ВНЕ РЕГУЛЮВА́ННЯ ПІДПРИЄ́МНИЦЬКОЇ ДІЯ́ЛЬНОСТІ — система економічного, соціального, організаційного, правового та політичного забезпечення державою сприятливого середовища для формування і стійкого розвитку сучасного підприємництва й послаблення негативних тенденцій цього процесу. У період становлення підприємництва держава створює режим найбільшого сприяння для використання потенціалу підприємців і здійснює декілька основних функцій, головні серед яких — формування суб’єктів сучасного підприємництва, здатних до інноваційної ризикової діяльності в усіх сферах економіки. Цю функцію вона може ефективно виконувати шляхом забезпечення економічної свободи підприємницької діяльності; створення чітких «правил гри» на всьому економічному просторі країни; формування економічного механізму стимулювання за допомогою відповідної податкової, кредитної, страхової, амортизац. та інших науково обґрунтованих систем регулювання; ефективної системи освіти, підготовки, перепідготовки та підвищення рівня кваліфікації підприємців.
Друга функція держрегулювання — формування конкурентног середовища, у якому конкурентні переваги можна здобути шляхом безперервного оновлення технології і техніки на базі досягнень НТП; повної реалізації інноваційних і ризикових здібностей підприємців; впровадження інноваційного менеджменту та маркетингу; роздержавлення та раціональної приватизації; ефективного механізму антимонопольної політики; регулювання рівня відкритості вітчизняного ринку для іноземних конкурентів; раціонального протекціонізму експорту наукомісткої конкурентоспроможної продукції.
Ще одна функція Д. р. п. д. — створення умов для стійкого розвитку пропозиції товарів і послуг високої якості, вироблених на інноваційній основі, за допомогою стимулювання, цілеспрямованої орієнтації, підтримання підприємницьких структур у сфері виробництва. Формування пропозиції інноваційних товарів і послуг потребує відповідної орієнтації інноваційної політики держави, певної стратегії підприємницьких структур у рамках інноваційного циклу: фундаментальна наука — прикладна наука — сфера відтворення на всіх рівнях макро-, мезо- і мікроекономіки.
Державне регулювання процесу формування й розвитку підприємництва виконує також функцію стимулювання і безпосеред. формування попиту на інновац. продукцію. Це потребує, насамперед, розроблення системи держ. замовлень на наукомістку продукцію, які доцільно формувати у рамках держ. програм виробництва наукомісткої продукції для оборон. цілей; забезпечення держ. підприємств новітнім наукомістким устаткуванням; здійснення інтервенції продаж конкурентоспромож. продукції з метою приведення цін до соціально прийнятного рівня; створення резерву наукомісткої продукції на непередбачувані випадки, вплив на кон’юкту-ру ринку тощо.
У перехідний до змішаної економіки період державного регулювання може сприяти формуванню організац. і ринкової інфраструктури підприємницької. діяльності. Для цього необхідно, з одного боку, створити систему відповід. ринків: нац., регіон., місц.; з ін. — сприяти створенню системи установ, фірм, структур, що забезпечують процес формування, розвитку й підтримки всіх форм підприємництва (центрів інформ.-консультатив., наук. забезпечення, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів підприємництва, лізинг. і маркетинг. обслуговування, інновац. центрів, союзів підприємців тощо). Однією з важливих функцій держ. регулювання є забезпечення соц. орієнтації процесу формування та розвитку підприємництва. Виконання цієї функції потребує орієнтації підприємницьких структур на досягнення не тільки екон., але й соц. ефекту, оскільки підприємницький тип відтворення є основою добробуту всіх чл. суспільства. Правильне розуміння ролі підприємництва орієнтує держ. регулювання на інновац. відтворення, інновац. стадію конкуренції, що підвищують рівень розвитку, а це, у свою чергу, веде до росту нац. багатства і створює можливості для підвищення добробуту всього населення.
Осн. принципи Д. р. п. д.: наук. розуміння екон. сутності, змісту, ролі підприємництва у розвитку економіки країни та матеріал. забезпеченні життєдіяльності суспільства; рац. протекціонізм сучас. підприємництва; забезпечення орган. поєднання екон. і соц. цілей; програмно-цільове регулювання; гарантованість держ. підтримки; гнучкий диференційов. підхід; мотивац. спрямованість держ. підтримки; різноманітність форм підприємницької діяльності.
Один із найважливіших напрямів формування системи Д. р. п. д. — правове забезпечення функціонування і розвитку підприємницької діяльності. Нині в Україні виникла потреба у системоутворюючому Законі «Про основи підприємницької діяльності», в якому доцільно дати визначення підприємницької діяльності, розкрити її організац.-правові форми, критерії для виділення малого, середнього і великого підприємництва, основи державного регулювання та підтримки підприємницької діяльності, механізм реалізації даного закону тощо. Крім того, необхідно розробити систему взаємопов’язаних з ним законів: «Про приватне підприємництво», «Про державне підприємництво», «Про спільне підприємництво», «Про корпоративне підприємництво», «Про основи малого і середнього підприємництва» та ін. Не менш важливий напрям — формування системи держ. регулювання процесу фінанс. забезпечення і підтримки підприємницької діяльності. Така система потребує якісного удосконалення політики оподаткування, кредитування, страхування, фінансування, амортизації, митної тощо.
Одним із ключових напрямів державного регулювання є сприяння формуванню системи організаційного інфраструктурного забезпечення підприємництва загалом. Для вирішення цього завдання необхідно створити ефектив. держ. орган координації діяльності мін-в і відомств, що здійснюють функції держ. регулювання підприємництва. Цю функцію могла б виконувати Рада із регулювання підприємництва при КМ України. Для ефектив. Д. р. п. д. необхідно прийняти концепцію довгострок. (на 10–15 р.) стратегії наук. забезпечення підприємництва і на цій базі будувати держ. інновац. політику та розробляти екон. механізм її реалізації. Ефективність Д. р. п. д. визначає наявність екон. контролю за держ. органами, що здійснюють таке регулювання, і процесом формування та функціонування підприємницьких структур. Його основні функції: контроль за виконанням державних програм з боку підприємницьких структур, що беруть участь у їх виконанні, та за ефективністю використання підприємницькими структурами цільових дотацій, пільгового оподаткування й ін. засобів державної підтримки.
Літ.: Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки: Підруч. К., 2000; Государственное регулирование рыночной экономики: Учеб. Москва, 2001.
Л. М. Шаблиста
Рекомендована література
- Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки: Підруч. К., 2000;
- Государственное регулирование рыночной экономики: Учеб. Москва, 2001.
Л. М. Шаблиста
Політика 
