Державний Сенат Української Держави (ДС УД)

ДЕРЖА́ВНИЙ СЕНА́Т УКРАЇ́НСЬКОЇ ДЕРЖА́ВИ (ДС УД) — вища суд­дівська ін­ституція, створена 1918 геть­маном П. Скоропадським. Складався з Адм. ген. суду (голова і 19 сенаторів), Карного ген. суду (голова і 11 сенаторів), Цивіл. ген. суду (голова і 15 сенаторів) та Заг. зі­бра­н­ня (10 сенаторів). Очолював Сенат президент (упродовж усього часу існува­н­ня ДС УД ним був М. Василенко). Його, а також сенаторів, при­значав геть­ман за по­да­н­ням РМ. Президент ДС УД, як і міністр юстиції, був підзвітним геть­манові. Заг. збори (у складі всіх сенаторів) скликалися з ініціативи президента ДС УД або міністра юстиції чи на вимогу не менш, як 10-ти сенаторів. У заг. зі­бран­ні ген. судів брали участь 45 сенаторів від­повід. судів. Заг. збори Сенату вирішували пита­н­ня про на­да­н­ня зва­н­ня сенаторів старшим головам судових палат і прокурорам Заг. зі­бра­н­ня та ген. судів, про дисциплінарну від­повід­альність сенаторів, звільне­н­ня з посади через хворобу, по­збавле­н­ня зва­н­ня сенатора. Адм. ген. суд Української Держави роз­глядав справи, які за часів Рос. імперії належали до компетенції 1-го, 2-го, 3-го і 4-го департаментів Урядуючого Сенату та Особл. присутствія щодо від­чуже­н­ня нерухомого майна на держ. чи громад. користь. Цивіл. і Карний ген. суди повин­ні були роз­вʼязувати пита­н­ня, повʼязані з касац. роз­глядом справ (крім того, Карний ген. суд роз­глядав військ. злочини). Ген. прокурором Української Держави з часу заснува­н­ня ДС УД був міністр юстиції (на той час М. Чубинський). Посади прокурорів за­проваджувалися при трьох ген. судах і Заг. зі­бран­ні ДС УД. Існували також посади товаришів прокурорів: при Адм. ген. суді — 9 осіб, Карному — 5, Цивіл. — 7, при Заг. зі­бран­ні — 1 особа. Прокурорам ДС УД надавалося право порушувати пита­н­ня про необхідність тлумаче­н­ня, доповне­н­ня чи зміни існуючих законів. У січні 1919 ріше­н­ням Директорії УНР ДС УД ліквідовано, натомість від­новлено діяльність Ген. суду УНР.

Завантажити статтю