Деркач Марія Дем’янівна
ДЕРКА́Ч Марія Дем’янівна (25. 06. 1896, с. Струсів, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 14. 04. 1972, Львів) — літературознавець. Дружина Пилипа, мати Мирона та Олександри Деркачів. Кандидат філологічних наук (1952). Закін. Карлів університет (Прага, 1926) зі ступ. д-ра філософії. Працювала 1930–39 н. с. б-ки НТШ (Львів); 1939–41 — завідувач відділу рукописів Львів. філії Центр. наук. б-ки АН УРСР; 1939–45 — старший науковий співробітник Львів. відділу Інституту літ-ри АН УРСР; водночас 1941–44 — бібліотекар Держ. б-ки; 1945–47 — керівник укр. відділу Б-ки АН УРСР (Київ); 1950–56 — в Інституті літ-ри АН УРСР (Київ): від 1952 — старший науковий співробітник; 1956–60 — старший науковий співробітник відділу літ-ри Інституту сусп. наук АН УРСР (Львів). Досліджувала життя і творчість Лесі Українки, брала участь у виданнях її творів, зокрема підготувала кн. «Неопубліковані твори» (Л., 1947), склала примітки та була консультантом видання «Твори у 5-ти т.» (т. 4: «Художні переклади. Статті», 1954; т. 5: «Листи», 1956; обидва — Київ). Авторка низки публікацій про І. Франка, М. Павлика, О. Кобилянську, О. Решкевич, Л. Яновську, О. Ярошинську, К. Малицьку та ін., а також праць, присвяч. літ.-громад. жін. руху в Зх. Україні. Серед статей: «Франко — літературний критик Лесі Українки» // «Творчість Івана Франка», 1956; «Невідома редакція поеми Івана Франка “Смерть Каїна”» // «Іван Франко. Статті», 1960 (обидві — Київ).
Рекомендована література
- Марія Деркач (1896–1972): Бібліогр. покажч. Спогади. Розвідки. Листи. Л., 1999;
- Ониськів М. Сліди на стежках // ЛУ. 2006, 30 берез.
Завантажити статтю
Людина 
