ДЕРКА́Ч Мирон Пилипович (14. 04. 1931, Львів) — фізіолог, біо­фізик. Син Пилипа та Марії, брат Олександри Деркачів. Доктор біо­логічних наук (1974), професор (1976). Закін. Львівський університет (1952), де й працював: зав. про­блем. лаб. радіац. методів у біо­логії (1958–60), доцент кафедри фізіології людини та тварин (1960–74), декан біол. факультету (1960–65 та 1968–74), засн. і завідувач кафедри біо­фізики та матем. методів у біо­логії (1974–82), кер. н.-д. групи біо­ніки та моделюва­н­ня фізіол. процесів (1963–82). Провід. спеціаліст з фундам. наук Секретаріату ЮНЕСКО (1982–83), дир. Регіон. бюро ЮНЕСКО для Пд. та Центр. Азії (Нью-Делі) і пред­ставник ЮНЕСКО в Індії (1983–92). Наукові дослідже­н­ня: біо­фізика та інформ. аспекти мовної комунікації, аналіз, синтез і роз­пі­знава­н­ня мовних сигналів. Сформулював принципи дедуктив. стратегії слухового спри­йма­н­ня мовле­н­ня. Автор перших навч. посібників для ВНЗів українською мовою «Основи біо­фізики» (1967), «Курс біо­метрії» (1974; обидва — Львів) та «Курс варіаційної статистики» (К., 1977).