Дерменджи Абдула Ібраїмович

ДЕРМЕНДЖИ́ Абдула Ібраїмович (псевд.: Тиктель, Ялыбойлу; 01(14). 04. 1905, с. Кекенеїз Ялтин. пов. Таврій. губ., нині Оползневе Ялтин. міськради АР Крим — 31. 01. 1976, Ташкент) — кримськотатарський письменник, літературний критик. Член СП СРСР (1934). Учасник 2-ї світової війни. Навч. у Ялтин. пед. технікумі (1921–26), Крим. пед. інституті (Сімферополь), закін. курси при Моск. інституті журналістики. 1926–31 — літ. співроб., ред. г. «Яш къувет» («Молода сила»); 1931–34 — ред. бахчисарай. рай. газети; 1934–37 — літ. співроб., завідувач відділу, заст. ред. г. «Къызыл Къырым» («Червоний Крим»). 1938 репресов. 1939–41 — ред. Крим. радіокомітету. Прихильник ідеології пролеткульту. Брав участь у кампаніях проти «міліфірківців», «бурж. націоналістів», натуралізму. 1944 виїхав в Узбекистан до депортов. родини. 1957–68 — відп. секр., заст. ред. г. «Ленин байрагъы» («Ленінський стяг»). Почав друкуватися від 1926. Писав про життя звичай. людей, селян, місце жінки в громад. житті. Автор зб. оповідань «Кечид девриде» («У перехідний період», Сф., 1930), «Аят дестаны» («Дестан життя», 1970), «Замандашлар» («Сучасники», 1971), повістей «Чайырлар» («Чайири», 1933), «Учюнджи несиль» («Третє покоління», 1935), «Баш эгмегенлер» («Нескорені», 1979).

Рекомендована література

1. Сейдамет Д. Абдулла Дерменджи: Эдебий сурет (Абдула Дерменджи: Літ. портрет). Ташкент, 1981;
   Google Scholar Internet
2. Деятели крымскотатарской культуры. (1921–1944 г.): Биобиблиографический словарь / Гл. ред. и сост. Д. П. Урсу. Сф., 1999;
   Google Scholar Internet
3. Къуртнезир.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю