Дерюгін Іван Костянтинович

ДЕРЮ́ГІН Іван Костянтинович (05. 12. 1928, м. Зміїв, нині Харків. обл. — 10. 01. 1996, Київ) — спортсмен (сучасне п’ятиборство). Чоловік Альбіни, батько Ірини Дерюгіних. Майстер спорту (1950). Заслужений майстер спорту СРСР (1957). Суддя респ. категорії (1954). Державні нагороди. Закін. Київський інститут фізичної культури (1957). Чемпіон 16-х Олімпійських ігор (Мельбурн, 1956) у команд. заліку. Срібний призер Спартакіади народів СРСР 1956 в особистому заліку. Переможець 1-ї Спартакіади дружніх народів (м. Ляйпциґ, Німеччина, 1958). Чемпіон світу 1961 (Москва) у команд. заліку і срібний призер в особистому. Неодноразовий чемпіон (1949–54) та рекордсмен (1949) України з плавання на дистанціях 400–1500 м вільним стилем. Тренери — Н. Ченкуров, С. Лещев. Працював інструктором-спортсменом і тренером у Держкомспорті УРСР (1957–64) і СКА (1965–90; обидва — Київ).

Завантажити статтю