Деряжний Федір Іванович

Визначення і загальна характеристика

ДЕРЯ́ЖНИЙ Федір Іванович (22.04(05.05).1914, містечко Нові Санжари, нині смт Полтавської обл. — 14.03.1976, Київ) — живописець, майстер декоративного текс­тилю. Чоловік Н. Танашевої, батько К. Деряжної. Член СХУ (1947). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Київський художній ін­ститут (1946; викл. С. Григорʼєв, Ф. Кричевський, К. Трохименко). У 1946–50 працював викладачем, директором Київського республіканського художньо-промислового училища. Основні галузі — станковий живопис, гобелен. Учасник мистецьких ви­ставок від 1947. Творчість Д. типова для українського мистецтва 2-ї половини 20 ст. і роз­вивалася під впливом тогочасної офіційної ідеології. Художньо-образне виріше­н­ня його гобеленів по­значене станковим трактува­н­ням образу Т. Шевченка (зокрема, увів зображе­н­ня натуралістичного натюрморту з кай­данами, книгою, аркушем паперу, палітрою та пензлями). Малярські композиції 1950–70-х рр. створював у руслі тогочасного реалізму. Роботи зберігаються в Національному музеї у Львові, Луганському крає­знавчому музеї, Харківському ХМ, Новосанжарському народному крає­знавчому музеї.

Тв.: ескізи гобеленів — «Остан­ні дні Т. Шевченка» (1939), «На рідній землі» (1947), «Т. Шевченко» (1949); картини — «Перед грозою» (1949), «На Ворсклі» (1953), «Земля селянам» (1957), «Червона весна» (1963), «Карпатська легенда» (1964), «У Карпатах» (1967), «Земля не жде» (1970), «Біля рідного порога» (1971).

Літ.: ІХ українська художня ви­ставка. К., 1948; Республіканська художня ви­ставка 1963 р. К., 1964; Юбилейная художествен­ная вы­ставка, посвящен­ная 150-летию со дня рождения Т. Г. Шевченко: Каталог. К., 1964.

В. М. Ханко

Завантажити статтю