Десняк Василь

ДЕСНЯ́К Василь (справж. — Василенко Василь Трохимович; 07(19). 03. 1897, с. Семиполки, нині Бровар. р-ну Київ. обл. — 20. 10. 1938) — критик, публіцист. Навч. в Черніг. учит. семінарії, Інституті журналістики та Вищому літ.-худож. інституті у Москві. Від 1917 — на парт. роботі. На поч. 30-х рр. редагував ж. «Критика». Друкувався в ж. «Глобус», «Життя й революція» та ін. Автор кн. «Про “Сонячну машину” В. Вин-ниченка» (1929), статей «Мотиви творчості Лесі Українки», «У завороженім крузі (Про творчість О. Кобилянської)», «За життя розплата тільки кров’ю», «З поля літературознавства» (усі — 1928). Низку віршів опублікував у журналі панфутуристів «Семафор у майбутнє» (1922, № 1). У 1933 репресов. Реабіліт. 1965.

Завантажити статтю