Дібрівський кінний завод
«ДІБРІ́ВСЬКИЙ КІ́ННИЙ ЗАВО́Д» Знаходиться у с. Дібрівка Миргород. р-ну Полтав. обл. Засн. 1888 великим князем Д. Романовим. Є одним з найдавніших та найбільших центрів розведення рисистих коней в Україні, що відіграв провідну роль в удосконаленні орлов. і рос. порід, а також ваговозів. Серед найвідоміших селекц. надбань — лінії Гільдійця та Газовата рос. рисистої, Воїна, Бубенчика та Вєтра орлов. порід. Нині на заводі понад 400 голів, які є постій. учасниками перегонів на вітчизн. і закордон. іподромах. Щороку на «Д. к. з.» проводять всеукр. кінноспорт. змагання. Найбільше перемог здобули Піон, Афоризм, Гліб та Географ. Безпрецедент. в історії світ. конярства є доля Гільди, яку фашисти двічі намагалися вивезти до Німеччини, однак вона втекла і, перейшовши Європу, повернулася в Дібрівку, за що їй за розпорядженням А. Гітлера виколото очі. 1945 рад. танкіст, колишній конюх заводу Г. Сафронюк впізнав Гільду серед ін. коней у Берліні, після чого її повернули на «Д. к. з.». Про неї знято докум. фільм, у 1960-і рр. біля гол. будівлі заводу їй встановлено пам’ятник. Світ. славу здобули наїзники С. Лабунець, М. Стасенко, А. Ткаченко. 1899–1900 на базі заводу за сприяння управителя Ф. Ізмайлова досліджував проблеми штуч. осіменіння коней І. Іванов. Діє музей.
Рекомендована література
- Витт В. О. Дубровка в прошлом и настоящем // Коневодство и конный спорт. 1963. № 5;
- Кузнецов С. Я., Кравченко О. П., Кожевников Е. В. Дубровский конный завод (опыт селекционно-племенной работы в коннозаводстве). Москва, 1974;
- Лис В. Гільда // Зоря Полтавщини. 1985, 30 черв.
Завантажити статтю
