Дідик Михайло Петрович

Визначення і загальна характеристика

ДІ́ДИК Михайло Петрович (20. 11. 1963, с. Колибаївка Камʼянець-Поділ. р-ну Хмельн. обл.) — спів­ак (лірико-драматичний тенор), педагог. Народний артист України (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закін. Хмельн. муз. училище (1983; диригент.-хор. від­діл.), Київ. консерваторію (1991; кл. В. Тимохіна, кл. камер. співу З. Ліхтман) та аспірантуру при ній (1993). Стажувався в Парижі у «Bastilia Opera» (1993–94; кл. А.-М. Бонді). Від 1994 — соліст Нац. опери України (Київ). Водночас від 1995 — викладач Нац. муз. академії України. Від 1998 ви­ступає на світ. опер. сценах, зокрема у Великому театрі в Москві, Маріїн. театрі у С.-Петербурзі, в операх Сан-Франциско та Мічиґану (обидві — США), Марселя (Франція), Ґетеборґа (Швеція), театрі «Ла Скала» (Мілан). Володіє голосом широкого діапазону з міцним верх. регі­стром, сценіч. темпераментом, вираз. фразува­н­ням. У репертуарі — твори М. Лисенка, П. Чайковського, Л. ван Бетговена, Р. Шуман­на, Дж. Верді, Й. Гайдна, С. Рахманінова, К. Орфа, А. Дворжака. Має фонд. записи на Укр. радіо. Знявся в муз. фільмі «На­провесні» (1992).

Партії: Ленський, Герман («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Рудольф, Пінкертон («Богема», «Мадам Бат­терфляй» Дж. Пуч­чіні), Альфред, Герцог (Мала Державна премія України імені Тараса Шевченка, 1998), Макдуф («Травіата», «Ріґолет­то», «Макбет» Дж. Верді), Рікардо («Анна Болейн» Ґ. Доніцет­ті), Вертер (однойм. опера Ж. Мас­сне), Ромео («Ромео і Джульєт­та» Ш. Ґуно), Тібальд («Монтек­кі і Капулет­ті» В. Бел­ліні).

Літ.: Коад Р. Дидыку быть или не быть, а есть ли во­прос? // ЗН. 1997, 27 июля; Лучинський Ю. На шляху до оперного Олімпу // КіЖ. 1997, 15 жовт.; Швачко Т. Опера — любов моя… // Музика. 1999. № 4–5; Москалець О. Українці на оперному фронті // ДТ. 2004, 10 січ.

М. А. Варзацька

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю