Тимохін Володимир Ілліч
ТИМО́ХІН Володимир Ілліч (19. 04. 1929, с. Дмитрівка, нині Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 16. 02. 1999, Київ) — співак (тенор), педагог. Народний артист УРСР (1965). Лауреат 6-го Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (Москва, 1957, 2-а премія). Співу навчався у Консерваторіях Москви (1951—55; кл. І. Назаренка) та Ленінграда (нині Санкт-Петербург; кл. Є. Ольховського). Закінчив Київську консерваторію (1975; кл. З. Христич). У 1952—56 — соліст Ленінградського, 1956—78 — Київського театрів опери та балету, 1978—88 — Укрконцерту (Київ), водночас від 1976 викладав у Київській консерваторії: від 1991 — професор. Серед учнів — В. Гришко, М. Дідик, О. Дяченко, В. Кузьменко, Г. Кабка, А. Романенко, М. Шуляк. Володів рідкісним голосом, рівним в усіх регістрах, яскравим акторським обдаруванням. Гастролював у Польщі, Болгарії, Югославії. Мав записи на радіо та грамплатівках.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Олекса, Сераковський («Арсенал», «Тарас Шевченко» Г. Майбороди), Андрій («Тарас Бульба» М. Лисенка), Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Юродивий («Борис Годунов» М. Мусоргського), Каварадоссі, Пінкертон, Рудольф («Тоска», «Мадам Баттерфляй», «Богема» Дж. Пуччіні), Надір («Шукачі перлів» Ж. Бізе).; Літ: Рудик В. Співає Володимир Тимохін // Молодь України. 1959, 7 трав.; Солошин Л. Шляхи й пісні // Мистецтво. 1964. № 6.
Завантажити статтю
Людина 
