Діндо Жозефіна Костянтинівна
ДІНДО́ Жозефіна Костянтинівна (11. 12. 1902, Варшава — 18. 05. 1953, Київ) — скульпторка. Дружина Б. Кратка. Член АРМУ (1927–32). Закін. Харків. худож. інститут (1926; викл. Б. Кратко). Від 1927 брала участь у мист. виставках. Викладала в Одес. (1930–33) та Київ. (1933–37) худож. інститутах. Разом з чоловіком робила ескізи для виробів Городниц. фарфор. заводу (нині Житомир. обл., 1930–40). Працювала у галу- зях монум. і станк. скульптури, монум.-декор. пластики. Часто зверталася до жін. образів, тяжіла до конструктивізму. Роботи зберігаються в НХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- станк. скульптури — «Селянка» (1920-і рр.), «Мати», «Піонери», «Пастушка», «Наймичка», «Жниця», «Безпритульні» (усі — 1926), «Делегатка» (1927), «Молочниця» (1929), «Б. Кратко» (1940-і рр.); пластика малих форм — «Дівчина з гускою» (1927), «Посудниця» (1928), «Свято авіації» (1948), «Слухають радіо» (1952); 12 барельєфів на фасаді Селян. санаторію ім. ВУЦВК в Одесі (1928, співавт.); проект пам’ятника Т. Шевченкові для Харкова (1933); скульптурне оформлення Піонер. (нині Хрещатого) парку в Києві (1935).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 