ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Кратко Бернард Михайлович

КРАТКО́ Бернард Михайлович (справж. – Арон-бер Шимон; 17(29). 01. 1884, Варшава – 01. 08. 1960, Київ) – скульптор і педагог. Чоловік Ж. Діндо. Навч. у Варшав. школі крас. мистецтв (1901–06; викл. К. Дуніковський). 1916 переїхав до Петрограда (нині С.-Пе­тербург), де працював на ф-ці худож. лиття. Від 1918 – в Україні. Викладав у Харків. (1920–25) та Київ. (1925–35) худож. інститутах. Заарешт. 7 груд­ня 1937, звинувач. у зв’язках із М. Бойчуком, засудж. до заслан­ня на невизнач. термін, висланий до Серед. Азії. Місц. влада м. Чарджоу (Туркменістан) кате­горично заборонила К. займатися мистецтвом. Працював штукатуром на буд-ві, організував для робітн. молоді студію рисунка й живопису, налагодив ви­­готовлення малої скульптури для місц. потреб. Улітку 1945 К. дозволено повернутися в Україну. Жив у Києві, 1948–53 – на Донбасі. Працював у навч.-вироб. майстернях при Київ. худож. інституті. Створював погруддя, портрети, композиції, пам’ятники. Разом із дружиною прикрасив портал бу­­динку селян. санаторію в Одесі. На його могилі встановлено погруддя, виконане Ж. Дін­до. Ок­ремі роботи зберігаються в НХМ (Київ). Серед учнів – П. Гевеке, Л. Івковська, О. Ковальов, Г. Мо­­розова, Г. Петрашевич, А. Писаренко, Я. Ражба, В. Федченко, Б. Фрідкін, А. Футерман.

Тв.: фонтан «Пори року» (Варшава, 1913); погруддя – «Червоноармієць» (1919; 1924), Т. Шевченка, К. Маркса (обидва – 1920, не збережено), Г. Сковороди (1923); композиції – «Біженці» (1920-і рр., 1-а премія Товариства заохочення мистецтва), «Шахтарі» (1946); портре­ти – «В. Седляр» (1920-і рр.), «М. Зань­ко­вецька» (1928), «П. Волокидін», «М. Бой­­чук» (обидва – 1934), «П. Столярський» (1936); мемор. дошка з барельєфом страчених декабристів (1925, Київ); пам’ятники – Я. Свердлову (м. Єнакієве, нині Донец. обл., 1951), В. Леніну (шахта ім. Челюскінців у м. Сталіно, нині Донецьк, 1953), Ж. Діндо (1955).

Літ.: Холостенко Є. Бернард Кратко. Х., 1933.

І. І. Чуліпа

Основні твори

фонтан «Пори року» (Варшава, 1913); погруддя – «Червоноармієць» (1919; 1924), Т. Шевченка, К. Маркса (обидва – 1920, не збережено), Г. Сковороди (1923); композиції – «Біженці» (1920-і рр., 1-а премія Товариства заохочення мистецтва), «Шахтарі» (1946); портре­ти – «В. Седляр» (1920-і рр.), «М. Зань­ко­вецька» (1928), «П. Волокидін», «М. Бой­­чук» (обидва – 1934), «П. Столярський» (1936); мемор. дошка з барельєфом страчених декабристів (1925, Київ); пам’ятники – Я. Свердлову (м. Єнакієве, нині Донец. обл., 1951), В. Леніну (шахта ім. Челюскінців у м. Сталіно, нині Донецьк, 1953), Ж. Діндо (1955).

Рекомендована література

  1. Холостенко Є. Бернард Кратко. Х., 1933.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Кратко Бернард Михайлович / І. І. Чуліпа // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-2339

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

15-й

Дата виходу друком тому:

2014

Дата останньої редакції статті:

2014

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Людина

Ключове слово:

скульптор і педагог

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

2339

Кількість переглядів цього року:

17

Схожі статті

Мисько
Людина  |  Том 20 | 2018
Б. М. Горинь
Мухін
Людина  |  Том 22 | 2020
О. А. В’ячеславова
Довгань
Людина  |  Том 8 | 2019
Ю. О. Захарчук

Нагору