Діпроверф, Державний проектний інститут
«ДІПРОВЕ́РФ» Державний проектний інститут — галузева установа з проектування виробничих потужностей підприємств і науково-виробничих об’єднань суднобудування, морського приладобудування та спецмашинобудування. Засн. 1942 у м. Зеленодольськ (Татарстан, РФ) як ПКБ для забезпечення введення в експлуатацію евакуйованих з України підприємств і для відбудови зруйнованих під час 2-ї світової війни об’єктів. Від 1944 — у Києві. 1951–55 зазнав чисел. змін щодо профілю роботи, складу та підпорядкування. Від 1957 функціонував як філіал Ленінгр. союз. проект. інституту (ДСПІ-2) Міністерства суднобуд. промисловості СРСР. 1965–91 — окрема гол. організація ДСПІ з відповідальністю за розвиток потужностей підприємств Міністерства суднобуд. промисловості СРСР. Фахівці Інституту розробляли програми та схеми розвитку вироб. потужностей підприємств для забезпечення ВМФ бойовими кораблями, допоміж. суднами та плавтехзасобами, ракет. і мінно-торпед. озброєнням, навігац. апаратурою, засобами спостереження та висвітлення повітряної, надвод. і підвод. обстановок, радіотех. комплексами упр. корабел. системами та озброєнням, гідроакуст. станціями, наук.-експеримент. і ремонт. базою для бойових і допоміж. кораблів. За проектами Інституту збудовано НВО «Квант», заводи «Буревісник» і «Дніпро» (усі — Київ), «Сокіл» (м. Нова Каховка Херсон. обл.), «Красний Луч» (м. Красний Луч Луган. обл.), «Альбатрос» (м. Керч АР Крим), Бердян. завод рибопошук. апаратури «Приплив» (Запоріз. обл.), виконано будівництво нових і реконструкцію існуючих корпусів з упровадженням новіт. технологій, оснащення вироб-в сучас. технол. устаткуванням на заводах «Ленінська кузня», автоматики ім. Г. Петровського (обидва — Київ), «Залив» (м. Керч АР Крим), ВО «Море» (м. Феодосія АР Крим), «Севморзаводі», заводах «Фіолент», «Парус» (усі — Севастополь), Ужгород. мех. заводі, заводах Астрахан. суднобуд. ВО (РФ). Крім проектів в Україні, у «Д.» розробляли проектну документацію для забезпечення розвитку вироб. бази галузі на всій території колиш. СРСР. 1956–57 виконано проектно-пошук. роботи для будівництва заводів морської зброї у м. Хаума (Китай), 1977–80 для реконструкції та організації виробництва гідроакуст. приладів у Софії, містах Велико-Тирново, Русе, Самоков (усі — Болгарія). Від 1991 «Д.» — у підпорядкуванні Міністерства пром. політики України. Нині Інститут забезпечує: аналіз та формування вироб. і інвестиц. програм, аналіз та прогнозування вироб. потужностей; розроблення бізнес-планів та інвестиц. проектів будівництва, розширення, реконструкції і тех. переозброєння заводів та підприємств; проектує: суднобуд. та судноремонтні, морського приладобудування, машинобудування та спецмашинобудування підприємства; випробувал. та здавал. бази, випробувал. гідроакуст. та радіотех. комплекси, корпуси, споруди і лабораторії. Провідне місце в проект. діяльності посідають об’єкти житл. та громад. призначення. За досягнення в галузі проектування та створення нової техніки 3-х спеціалістів Інституту відзначено Державною премією РМ СРСР. Кількість працівників — 200 осіб. Директор — Ю. Гриценко.
Завантажити статтю
