Голубєв Віктор Федорович

ГО́ЛУБЄВ Віктор Федорович (1842, м. Нижній Новгород, Росія — 24. 02. 1903, Рим, похований у с. Пархомівка Сквирського пов. Київської губ., нині Білоцерківського р-ну Київської обл.) — громадський діяч, меценат, інженер шляхів сполучення, промисловець. Закінчив Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення (1862). До 1863 працював у Головному товаристві російських залізниць, згодом — у концесіонера П. Губоніна. Брав участь у будівництві Московсько-Курської, Орловсько-Вітебської, Балтійської залізниць, виконував роботи на ділянці Мценськ — Орел (обидва міста у Росії), спорудив віадук поблизу ст. Відрада, міст через р. Ока поблизу Орла. 1874–77 — керівник Орловсько-Вітебської залізниці, був головним інженером на будівництві Уральської гірськозаводської залізниці. 1879 вийшов у відставку та зайнявся остаточно промисловим будівництвом. Разом з Губоніним збудував Брянський рейкопрокатний завод (1873, Орловська губ., нині Брянська обл., РФ), Олександрівський південно-російський завод (1887, нині металургійний завод у Дніпрі), заснував Катеринославське вище гірниче училище (1899, нині Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»), Петровське товариство розповсюдження комерційних знань, за ініціативою якого створювалися комерційні училища на території Російської імперії. Надавав фінансову підтримку Будинку захисту та ремісничої освіти бідних дітей, Товариству сприяння бідним, Товариству Червоного Хреста (усі — Санкт-Петербург), Київському губернському опікунству народної тверезості, Російському астрономічному товариству, низці навчальних закладів, зокрема й Київському політехнічному інституту. Співпрацював у Міністерстві сільського господарства та державного майна, Товаристві сприяння російської промисловості і торгівлі, був директором правління російських трубопрокатних заводів, Ризького заводу «Провідник», Брянських кам’яновугільних рудників тощо. У с. Пархомівка Г. створив показову економію зі статусом заповідної, розпочав 1903 будівництво храму Покрови Богородиці (арх. В. Покровський; закінчили 1906 його сини Віктор і Лев), у якій були виконані мозаїки за ескізами М. Реріха. На кошти Г. засновано конкурс піаністів і скрипалів. Був членом Імператораторського російського географічного товариства, писав статті до «Брокгауза и Ефрона енциклопедического словаря». Автор низки праць у галузі спорудження доріг. У Пархомівці Г. встановлено пам’ятник (арх. І. Зоренко).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю