ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Голубович Михайло Васильович

ГОЛУБО́ВИЧ Михайло Васильович (21. 11. 1943, м. Золотоноша Полтав., нині Черкас. обл. – 09. 10. 2023, Луганськ) – актор, театральний діяч. Чоловік В. Медведенко. Народний артист УРСР (1977). Премія ім. А. Бучми (1996). Член НСТДУ та НСКінУ. Державні нагороди СРСР. Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (2011) та 4-го (2013) ступ. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1967; викл. А. Скибенко та В. Харченко). Відтоді працював у Ворошиловградському (нині Луганському) українському музично-драматичному театрі. Створював яскраві сценічні образи, позначені самобутністю і психологічною проникливістю. Водночас 1996–2005 – очільник управління культури і мистецтв Луганської облдержадміністрації. Голова обласної організації Республіканської партії України (від 2004).

У 2014 з початком збройної агресії РФ проти України і створенням у Луганській області так званої ЛНР підтримав дії Кремля та очолив місцевий драматичний театр (від 2014 Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр евакуйовано до Сіверськодонецька, а від 2022 – до Сум). За дії, що дестабілізують Україну та загрожують її територіальній цілісності, суверенітету та незалежності проти нього запроваджено персональні обмежувальні заходи (санкційні заходи) Україною, Євросоюзом, Канадою, Великою Британією, Японією, Швейцарією.

Ролі: Колесник («Повія» за Панасом Мирним), Платон («Лиха іскра» І. Карпенка-Карого), Микита («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Антоніо Терраччіні («Пам’ять серця» О. Корнійчука), Рамзін («Вибір» Ю. Бондарева), Фердинанд («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Антоній («Антоній і Клеопатра» В. Шекспіра), Варавва (однойм. п’єса М. де Гельдерода); у кіно – Базіль («В’язні Бомона», 1970, 2 серії, реж. Ю. Лисенко), Карпенко (кінотрилогія «Дума про Ковпака», 1973–76, реж. Т. Левчук), Артем («Як гартувалася сталь», 1974, 6 серій), генерал Гурко («Шлях до Софії», 1977, 5 серій; обидва – т/ф, реж. М. Мащенко), Іван Хміль («Юркові світанки», 1974, 4 серії, т/ф, реж. М. Ільїнський), Сигидин («Високий перевал», 1981, 2 серії, т/ф, реж. В. Денисенко), Німий («Легенда про княгиню Ольгу», 1983, 2 серії, т/ф), Іван Сірко («Молитва за гетьмана Мазепу», 2001; обидва – реж. Ю. Іллєнко), Василь Сорока («Десь гримить війна», 1986, 3 серії, т/ф, реж. А. Войтецький), Джміль («Дорога на Січ», 1994, реж. С. Омельчук; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Степан («Гонка з переслідуванням», 1980, реж. О. Воронцов, Свердловська кіностудія), Сотник («Колесо історії», 1981, реж. С. Клименко, Одес. кіностудія худож. фільмів).

Літ.: Сатаєва Т. Михайло Голубович // Новини кіноекрана. 1988. № 11; Бакота Л. Про лицарство і честь // УК. 2002. № 7–8; Журавльова Т. Л. Михайло Голубович: Життя, вистави, фільми, спогади. Лг., 2003; Антипова А. Народжений у козацькій сорочці // ГУ. 2003, 20 берез.; Лавринець Н. Помер Михайло Голубович – український актор-зрадник, який отримав нагороду від Путіна // Апостроф [apostrophe.ua]. 2023, 09 жовт.

В. В. Тимошенко

Основні ролі

Колесник («Повія» за Панасом Мирним), Платон («Лиха іскра» І. Карпенка-Карого), Микита («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Антоніо Терраччіні («Пам’ять серця» О. Корнійчука), Рамзін («Вибір» Ю. Бондарева), Фердинанд («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Антоній («Антоній і Клеопатра» В. Шекспіра), Варавва (однойм. п’єса М. де Гельдерода); у кіно – Базіль («В’язні Бомона», 1970, 2 серії, реж. Ю. Лисенко), Карпенко (кінотрилогія «Дума про Ковпака», 1973–76, реж. Т. Левчук), Артем («Як гартувалася сталь», 1974, 6 серій), генерал Гурко («Шлях до Софії», 1977, 5 серій; обидва – т/ф, реж. М. Мащенко), Іван Хміль («Юркові світанки», 1974, 4 серії, т/ф, реж. М. Ільїнський), Сигидин («Високий перевал», 1981, 2 серії, т/ф, реж. В. Денисенко), Німий («Легенда про княгиню Ольгу», 1983, 2 серії, т/ф), Іван Сірко («Молитва за гетьмана Мазепу», 2001; обидва – реж. Ю. Іллєнко), Василь Сорока («Десь гримить війна», 1986, 3 серії, т/ф, реж. А. Войтецький), Джміль («Дорога на Січ», 1994, реж. С. Омельчук; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Степан («Гонка з переслідуванням», 1980, реж. О. Воронцов, Свердловська кіностудія), Сотник («Колесо історії», 1981, реж. С. Клименко, Одес. кіностудія худож. фільмів).

Рекомендована література

  1. Сатаєва Т. Михайло Голубович // Новини кіноекрана. 1988. № 11;
  2. Бакота Л. Про лицарство і честь // УК. 2002. № 7–8;
  3. Журавльова Т. Л. Михайло Голубович: Життя, вистави, фільми, спогади. Лг., 2003;
  4. Антипова А. Народжений у козацькій сорочці // ГУ. 2003, 20 берез.;
  5. Лавринець Н. Помер Михайло Голубович – український актор-зрадник, який отримав нагороду від Путіна // Апостроф [apostrophe.ua]. 2023, 09 жовт.
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Голубович Михайло Васильович / В. В. Тимошенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-26692. – Останнє поновлення : 10 жовт. 2023.

Том ЕСУ:

6-й

Дата виходу друком тому:

2006

Дата останньої редакції статті:

2023-10-10

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

26692

Кількість переглядів цього року:

43

Схожі статті

Антонов
Людина  |  Том 1 | 2001
М. С. Золотов
Баскетбол
Спорт  | Том 2 | 2003
В. Г. Окіпняк
Булгаков
Людина  |  Том 3 | 2019
І. А. Цурпал

Нагору