КРА́ЙНЄВ Данило Карпович (13(25). 12. 1872, с. Босарево Калузької губернії, нині Орловської обл., РФ — 02. 06. 1949, Одеса) — живописець, пе­дагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941). Член Товариства пів­ден­но-російських художників (1916), Товариства імені К. Ко­станді (1925–29), Спілки художників України (1938). Закінчив Одеську рисувальну школу (1890), Санкт-Петербурзьку Академію мистецтв (1898; викладачі В. Верещагін, Б. Віл­левальде, О. Ківшенко, П. Чистяков). Працював в Одесі: 1902–19 — у кадетському корпусі; 1901–48 (з пере­рвами) — у художньому училищі: від 1935 — професор; 1931–34 — у Миколаївському художньому технікумі. К. — художник-реаліст, по­слідовник традицій пів­ден­но-російської шко­ли живопису. Автор низки порт­ретів видатних діячів науки і культури Одеси, жанрових композицій про історичне минуле України, пейзажів Одеси та околиць. Учасник мистецьких ви­ставок від 1899. Персональна — в Одесі (1934). Автор стат­ті «Про­блема історичного живопису» // «Малярство і скульп­тура» (К., 1938, № 10). Окремі роботи зберігаються в Одеських та Миколаївських художніх музеях, Одеському історико-крає­знавчому музеї, Національному музеї Т. Шевченка (Київ). Серед учнів — М. Андрієць, В. Андрущенко, О. Бєлов, П. Білан, М. Божій, М. Гончарук, В. Зайченко, Н. Макарова, Л. Ма­ценко, Р. Нейдінг, В. Синицький, Г. Шполянсь­­кий, І. Шапко.