БІЛА́Н Петро Ілліч (21. 07. 1921, с. Новомиколаївка, нині смт Запоріз. обл. — 22. 09. 1996, Київ) — живописець. Чоловік Н. Макарової та батько Г. Білан. Заслужений художник УРСР (1985). Член СХУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. худож. училище (1940; майстерня Д. Крайнєва), Ленінгр. пром.-худож. училище (1949; викл. О. Кантер), Київ. худож. ін­ститут (1955; майстерня С. Григорʼєва). Працював гол. художником живопис. цеху Київ. комбінату творчо-вироб. обʼ­єдн. «Художник» (1972–74). Від 1955 брав участь у респ., всесоюз. та зарубіж. ви­ставках. Працював у жанрі станкового живопису. Автор порт­ретів, пейзажів, темат. картин. Творам Б. притаман­ні ліричність і глибокий психологізм. Його роботи від­дзеркалюють по­стійне захопле­н­ня митця красою природи та людини, по­значені повагою до люд. гідності. Картини зберігаються в Херсон., Житомир. крає­знав. музеях, Київ. музеї ім. Т. Шевченка, Донец. ХМ, НМІ.