Грабар Мирона Володимирівна

ГРАБА́Р Мирона Володимирівна (1938, Ужгород) — майстриня художнього скла. Диплом 1-го ступеня виставки «Кришталеве скло заводу РСФРР» (1968). Член СХУ (1968). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва. Працювала на Дятків. криштал. заводі (1961–74): від 1972 — гол. художник. Роботи виконано переважно з прозорого кришталю (вази, блюда, графини, стакани, штофи). Улюблені форми — низька циліндрична ваза, декор. штоф. Творчість Г. характеризується архітектонічністю. У виробах із круп. гранню відбувається процес «розкріпачення» самозамкнутості, активізується предметна форма, ускладнюється образна структура. Глибоке гранування дозволило по-новому використовувати світло, перетворивши його у важливий формоутворюючий чинник у предметах із масив. кришталю. Архітектурність вирішення кожної форми сприяла тому, що зовн. простір, уведений в образну структуру ансамблю, став невід’єм. частиною.

Тв.: десертні набори — «Димчасте скло» (1961), «Лютий» (1974); комплекти — «Намисто» (1966), «Корона» (1968), «Червоний» (1973); сервіз «Бенефіс» (1966); ансамблі — «Королівський» (1971), «День і ніч», «Тиша» (обидва — 1970), «Моє місто», «Кантата» (обидва — 1972); штофи — «Квадрати» (1968), «Електрон», «Рапсодія» (обидва — 1970); вази — «Драбинка» (1966), «Блакитні кулі» (1970).

Літ.: Николаева Н. Мирона Грабарь. Пластический ансамбль предметов в стекле: Альбом. Москва, 1978.

Л. М. Гутник

Основні твори

десертні набори – «Димчасте скло» (1961), «Лютий» (1974); комплекти – «Намисто» (1966), «Корона» (1968), «Червоний» (1973); сервіз «Бенефіс» (1966); ансамблі – «Королівський» (1971), «День і ніч», «Тиша» (обидва – 1970), «Моє місто», «Кантата» (обидва – 1972); штофи – «Квадрати» (1968), «Електрон», «Рапсодія» (обидва – 1970); вази – «Драбинка» (1966), «Блакитні кулі» (1970).