Грабовський Валентин Болеславович

Визначення і загальна характеристика

ГРАБО́ВСЬКИЙ Валентин Болеславович (10. 07. 1937, с. Городнє Краснокут. р-ну Харків. обл. — 24. 12. 2004, Житомир) — поет, журналіст, пере­кладач. Член НСПУ (1973). Закін. Житомир. пед. ін­ститут (1959) та ВПШ при ЦК КПУ (Київ, 1980). Від 1959 — на журналіст. роботі; від 1964 — в обл. г. «Радянська Житомирщина»: 1976– 86 — за­ступник гол. ред.; 1986–95 — на творчій роботі; від 1995 — ред., 2001–04 — гол. ред. г. «Народний лікар України». Друкувався від 1953. Лірична поезія Г. присвяч. Поліс­сю, його історії, людям, красі природи. У ній від­творено світ правди, добра, милосердя, любові. Публіцист.-крає­знавчі нариси Г. уві­йшли до ви­дань «Загадки житомирських картин» (1999), «Творе­н­ня легенди» (2004; обидва — Житомир). Окремі поезії Г. пере­кладено рос., білорус., болгар., груз., польс., фарсі мовами. Пере­кладав з білорус. (Максим Танк, Н. Гілевич, В. Верба, З. Дудзюк) та польс. (В. Шимборська, Ґ. Олізар) мов. Очолював Житомир. літ. обʼ­єд­на­н­ня ім. Б. Тена (від 1980) та літ. студію при видавництві «Поліс­ся» (від 2001). Окремі поезії Г. покладено на музику А. Авдієвським, Л. Дичко, І. Островерхим та ін. композиторами.

Тв.: Ключі. 1965; Наснилась матері вишня. 1968; Над Тетеревом. 1973; Грім-дерево. 1979; Лісові цимбали. 1982; Поезії: Ви­бране. 1987; Квітка на камені. 1988 (усі — Київ); Перед­чу­т­тя. Баранівка, 1993; Лесин заповіт. 1997; На цьому березі. 1997; Сорок сорок. 2001; Огнецвіти. 2001; Храм на крові. 2002; Соловʼїне серце. 2003; Хорошки. 2004 (усі — Житомир).

Літ.: Скорський М. Валентинові Грабовському — 60 // ЛУ. 1997, 14 серп.; Бентежні акорди Поліського Орфея. Ж., 2002; Савенець А. Паспорт для без­смертя на Житомирщині // Житомиру — 1120: Наук. зб. «Велика Волинь». Ж., 2004. Т. 31.

В. О. Орел

Завантажити статтю