КРАЙНИЧЕ́НКО Володимир Гаврилович (06. 08. 1925, с. Верх­нє, нині у складі м. Лисичанськ Луганської обл. — 02. 05. 1964, Харків) — режисер, актор, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960). Учасник другої світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Харківський театральний ін­ститут (1952; викладач М. Кру­шельницький), де й викладав 1957–64 акторську і режисерську майстерність. Водночас від 1952 — у Харківському українському драматичному театрі імені Т. Шевченка: від 1963 — головний режисер. Зняв фільм «Мандрівка в молодість» (у спів­авторстві, 1957). Працював у всіх сценічних жанрах, роз­вивав реалістичні, зокрема народно-героїчні традиції українського національного театру. Режисерській манері К. притаман­ні самобутність, тонкий психологізм, мас­штабність, яскрава театральність, філософська значущість, поетичність; його ви­стави були наповнені щирістю почут­тів, порива­н­ням до прекрасного. Проводив репетиції в ім­провізаційний спосіб. У ролях виявляв гостру характерність у по­єд­нан­ні з пластичним багатством і глибиною думки.