Граветт

ГРАВЕ́ТТ – культурна традиція обробки кременю. Розвивалася у прильодовиковій Європі в середині пізнього палеоліту. Назва традиції походить від назви одноймен. стоянки у Франції. Визначал. знаряддям з кременю є довгі вістря на пластинах з прямим притупленим краєм. Характерні призматичні нуклеуси для пластин, довгі кінцеві скребачки, різноманітні різці на пластинах. Мистецтву Г. властива скульптура та гравюра на кістці, гол. сюжетом якої є натураліст. зображення жінки з гіпертрофов. формами. Гравет. людність полювала на стадних ссавців холодних прильодовикових степів Європи (мамонт, кінь, пн. олень тощо). Своєрідність крем’яних виробів окремих пам’яток стала підставою для виділення у межах традиції Г. кількох культур: павлов., віллендорфсько-костенків. (Сх. Г.), молодовської. В Україні представлена середніми шарами стоянок пізнього палеоліту Подністров’я, зокрема Молодова 1, 5, Кормань 4, Оселівка 2, Вороновиця 1. Гравет. традиції молодов. культури в бас. Дністра проіснували до кінця палеоліту.

Л. Л. Залізняк