ГРАВЕ́ТТ  — культурна традиція обробки кременю. Роз­вивалася у прильодовиковій Європі в середині пізнього палеоліту. Назва традиції походить від назви одноймен. стоянки у Франції. Ви­значал. знаря­д­дям з кременю є довгі вістря на пластинах з прямим притупленим краєм. Характерні призматичні нуклеуси для пластин, довгі кінцеві скребачки, різноманітні різці на пластинах. Мистецтву Г. властива скульптура та гравюра на кістці, гол. сюжетом якої є натураліст. зображе­н­ня жінки з гіпертрофов. формами. Гравет. людність полювала на стадних ссавців холодних прильодовикових степів Європи (мамонт, кінь, пн. олень тощо). Своєрідність кремʼяних виробів окремих памʼяток стала під­ставою для виділе­н­ня у межах традиції Г. кількох культур: па­влов., віл­лендорфсько-костенків. (Сх. Г.), молодовської. В Україні пред­ставлена середніми шарами стоянок пізнього палеоліту Подністровʼя, зокрема Молодова 1, 5, Кормань 4, Оселівка 2, Вороновиця 1. Гравет. традиції молодов. культури в бас. Дністра про­існували до кінця палеоліту.