Градов Петро Михайлович

ГРА́ДОВ Петро Михайлович (10. 02. 1925, м. Ново­град-Волинський, нині Житомир. обл. — 04. 09. 2003, Москва) — поет, драматург, пере­кладач. Член СП СРСР (1968). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди. Перед 2-ю світ. війною з батьками пере­їхав до Ленін­града (нині С.-Петербург). Під час блокади працював у військ. шпиталі. Закін. Держ. ін­ститут театр. мистецтва (Москва, 1949). Друкував поезії від 1950. Писав російською мовою. Автор поет. зб. «Пропел гудок заводской» (Москва, 1962), «Чебоксарская при­стань: Стихи. Песни. Пере­воды» (1966), «Все равно ты со мной» (1973; обидві — Чебоксари), «Не забуду: Стихи» (Москва, 1978), «Любовь моя — Волга» (Чебоксары, 1984) та ін. У поезіях — утвердже­н­ня пере­моги добра над злом, філос. узагальне­н­ня суті реал. фактів і явищ. Від 1960 написав низку пʼєс, водевілів, комедій: «Предел моих мечтаний: Водевиль» (1962), «Камил­ла» (1964, спів­авт.), «Особое за­дание: Героич. муз. комедия», «Разные люди: Пьеса» (обидві — 1966), «С первого взгляда: Муз. комедия» (1967), «Черная береза: Муз. комедия» (1969), «Я или море: Пьеса» (1975), «Неистовый гасконец: Сцены из жизни Сирано де Бержерака: Пьеса» (1978), «Опасное за­дание: Пьесы» (1980), «Любушка: Пьеса», «Чемпионка: Муз. комедия» (обидві — 1981), «Ради этого дня: Пьеса» (1984; усі — Москва). У пʼєсах утверджував високі люд. якості. Пере­клав російською мовою окремі твори М. Сома, І. Гнатюка, В. Лучука та ін. укр. письмен­ників. На вірші Г. написано низку пісень («Легендарный Севастополь», «Вальс влюблен­ных»). Лауреат Всесоюз. конкурсу пісні (Москва, 1973).

Завантажити статтю