Гранична схильність до споживання

ГРАНИ́ЧНА СХИ́ЛЬНІСТЬ ДО СПОЖИВА́­Н­НЯ  — частка приросту витрат на спожива­н­ня, зі­ставлена з додатковою одиницею наявного доходу. Пере­дається формулою MPS = ΔC/ΔY_d, де MPS — Г. с. д. с.; ΔC — приріст витрат на спожива­н­ня; ΔY_d — приріст наяв. доходу. Це поня­т­тя від­ображає інтер­претацію британ. економістом Дж.-М. Кейнсом поведінки споживача. Він наголошував на тому, що домашнє госп-во на­вряд чи змінить своє спожива­н­ня внаслідок коливань від­сотк. ставки на 1–2 від­сотк. пункти. На його думку, спожива­н­ня С — функція від поточ. наяв. доходу Y_d: С=С(Y_d). Залежність спожива­н­ня від абсолют. величини поточ. наявного доходу Дж.-М. Кейнс сформулював у ви­гляді осн. психол. закону, згідно з яким люди схильні, як правило, збільшувати своє спожива­н­ня із зро­ста­н­ням доходу, але меншою мірою, ніж зростають доходи. Г. с. д. с. є параметром, що виражає субʼєктивні (психол.) пере­ваги щодо роз­поділу доходу на спожива­н­ня і заощадже­н­ня. За допомогою цього показника про­гнозується динаміка споживчих витрат залежно від можливих змін наявного доходу.