Грановський Яків Йосипович
ГРАНО́ВСЬКИЙ Яків Йосипович (27. 09. 1931, м. Новоукраїнка Кіровогр. обл.) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1975). Закін. Казах. університет (Алма-Ата, 1953). Працював 1957–69 в Інституті ядер. фізики АН Казах. РСР (Алма-Ата); 1969– 93 — у Донец. університеті: від 1973 — проф., 1978–88 — завідувач кафедри експерим. фізики; 1993–2002 — у Щецін. університеті (Польща). Від 2002 — провідний науковий співробітник Інституту фізики гірн. процесів НАНУ (Донецьк). Наукові дослідження стосуються питань квант. теорії поля і фізики елементар. частинок.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Дисперсионная теория взаимодействия элементарных частиц. Тарту, 1966; Динамическая теория симметрии адронов. Кяярику, 1966; Мультипольное разложение лэмбовского сдвига // ЯФ. 1972. Т. 12, № 2; Когерентное представление функций Грина и магнетизм свободных электронов // УФЖ. 1974. № 19 (співавтор); Квадратичная алгебра Ур-я Шредингера // ЖЭТФ. 1991. Т. 99, № 2; The microscopic theory of phase transitions // Reports on Mathematical Physics. 1999. Vol. 43, № 3.
Завантажити статтю
Людина 
