Грачов Олег Олексійович

ГРАЧО́В Олег Олексійович (27. 08. 1950, м. Брест, Білорусь) — політичний діяч, фахівець у галузі механіки та наукознавства. Народний депутат України (1998–2002, 2002–06). Кандидат технічних наук (1984). Закін. Брест. інж.-буд. інститут (1972), де й працював 1972–82 (з перервами). 1982–88 — в Інституті механіки АН УРСР; 1988–91 — в Інституті математики АН УРСР; від 1991 — у Центрі досліджень наук.-тех. потенціалу та історії науки НАНУ (усі — Київ): від 1997 — завідувач відділу проблем діяльності та стратегії розвитку НАНУ. 1993–2001 — 1-й секр. Київ. міського, водночас 1993–95 — 1-й секр. Київ. обл. комітетів КПУ. Член (від 1993), чл. Президії (1993–2005), секр. (2000–03) ЦК КПУ. У ВР України — 1998– 2002 та 2002–06 — чл. фракції КПУ; 1998–2002 — чл. Комітету з питань науки і освіти, 2002–05 — 1-й заст., 2005–06 — голова Комітету у закордон. справах. Осн. наук. дослідж.: механіка твердого деформованого тіла, засади розвитку науки в Україні та світі.

Пр.: Устойчивость ребристых оболочек вращения. К., 1987 (співавтор); Академія наук України. К., 1993 (співавтор); Національна академія наук України: Проблеми розвитку та входження у європейський науковий простір. К., 2007 (співавтор).

А. І. Шушківський

Основні праці

Устойчивость ребристых оболочек вращения. К., 1987 (співавтор); Академія наук України. К., 1993 (співавтор); Національна академія наук України: Проблеми розвитку та входження у європейський науковий простір. К., 2007 (співавтор).