Гребінка

ГРЕБІ́НКА  — місто ра­йон­ного під­порядкува­н­ня Полтавської області, райцентр. Знаходиться на лівому березі р. Гнила Оржиця (притока Оржиці, бас. Дні­пра), за 203 км від обл. центру. Залізнич. вузол. Площа 12 км². Насел. 11 662 особи (2001, складає 86,0 % до 1989), пере­важно українці. На тер. сучас. міста за часів Київ. Русі існувало укріпл. городище, яке ймовірно було засн. 988 київ. князем Володимиром Святославичем та зруйн. 1239 чи 1240 татаро-монголами. Вдруге ці землі почали заселяти у 2-й пол. 17 ст., спочатку належали лубен. полковнику Л. Свічці. Істор. джерела 1740 вже вказують на наявність тут поселе­н­ня під на­звою Городище, яке входило до Пирятин. сотні. На поч. 19 ст. через борги значна частина володінь родини Свічок ві­ді­йшла до ін. поміщиків, за ними залишилося лише с. Слободо-Петрівка (нині Гребінків. р-ну, знаходиться за 6 км від Г.). Городище потрапило до земле­власника І. Горбовського, а частина земель побл. нього — до Стороженка. Остан­ній пере­селив сюди своїх селян-кріпаків та заснував с. Тінь (спочатку х. Новосілки). Від 1863 Городище — волос. центр, у якому налічувалося 83 двори, 500 жит., 3 крамниці, від­бувалося 3 ярмарки на рік, від 1900-х рр. діяли земська та церк.-парафіял. школи (на тер. заг.-осв. школи № 2 збереглося її приміще­н­ня). Власне історія Г. роз­починається 1895, коли було збудовано залізницю Харків–Київ. Тінь, роз­ширившись за рахунок залізнич. будівель, пере­творилася на ст. Петрівка. 1901 станцію і насел. пункт при ній на­звали на честь письмен­ника Є. Гребінки, який народився за 14 км на х. Убіжище (нині у складі с. Марʼянівка Гребінків. р-ну). У ході воєн. дій 1918–20 влада у Г. та Городищі неоднораз. змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 1935 Г. — райцентр, від 1938 — смт. Під час нім.-фашист. окупації (19 вересня 1941 — 19 вересня 1943) тут діяла під­піл. група. 1958 Городище було при­єд­нано до Г. Від 1959 — місто. Гол. під­приємства: ВАТи — «Ремонтно-транс­порт­не під­прво», «Сільгоспхімія», «Комбікорм. завод», «Райагропо­стач», «З-д продтоварів “Берізка”»; «Елеватор хлібо­продуктів», цегел. завод, хлібозавод, птахофабрика. У Г. — 4 заг.-осв. школи, 2 дитсадки, дит. юнац. школа, Будинок школярів та юнацтва, станція юних техніків, муз. школа; 2 лікарні і поліклініка, 4 аптеки; 2 Будинки культури, 2 б-ки, рай. істор.-крає­знавчий музей; парк культури і від­починку; спорт­комплекс, 2 стадіони. Виходить г. «Гребінчин край». Реліг. громади: УПЦ МП, свідків Єгови, християн віри євангельської. У місті встановлено: памʼятники — Т. Шевченку, воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, робітникам вагон. депо; погру­д­дя — Є. Гребінки, Героя Рад. Союзу Г. Кагамлика, памʼятні знаки — трактор Універсал-2, танк УС-2. Серед видат. уродженців — директор (1986–94) Харків. НДІ гігієни праці та профзахворювань, канд. мед. н. Л. Кашін, д-ри н. радіобіо­лог М. Дружина, матеріало­знавець В. Копилов, фахівець у галузі кібернетики В. Семенець; художник М. Парафієнко; легко­атлетка Т. Ткалич.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю