Грейліх Євген Євгенович
ГРЕ́ЙЛІХ Євген Євгенович (08. 04. 1907, Москва — 22. 02. 1998, Донецьк) — живописець і графік. Член НСХУ (1945). Закін. Маріуп. художню школу (нині Донец. обл.,1923), робітфак Київ. худож. інституту у Сталіно (нині Донецьк, 1933; викл. Корсуньський), навч. у Моск. худож. інституті (1937; викл. О. Лентулов, Л. Крамаренко). Основні галузі — станк. (портрет, темат. картина, натюрморт) і монум. живопис, театр. мистецтво, графіка. Працював пом. декоратора опер. театру м. Таганрог (РФ, 1924–25). Від 1927 — у Сталіно: кер. ізостудії при клубі маш.-буд. заводу. Створював ескізи костюмів та декорації до вистав театру робітн. молоді (1932). У 1935–36 разом із Л. Крамаренком виконав розписи (не збереглися) у Палаці піонерів у Сталіно та Маріуполі. Брав участь у виконанні фриза і плафона Білорус. павільйону Всесоюз. с.-г. виставки у Москві (1938–39). Під час 2-ї світової війни із зруйнованого Сталін. ХМ врятував 11 мист. творів. Уповноважений Худож. фонду УРСР у Сталін. обл. (1948–58), відп. секр. міського відділ. СХУ (1958–60), голова ревізій. комісії (1960–64). Учасник обл. і респ. мистецьких виставок від 1948. Персон. — у Донецьку (1991). Роботи зберігаються у Донец. худож. та краєзнав. музеях.
Тв.: «Балерина у блакитному» (1941), «Стоматолог А. Сироватська» (1945), «Письменник І. Гонімов», «Дружина» (обидва — 1947), «Донька» (1948), «І. Грейліх (Моряк)» (1949), «Комсомольці 20-х років» (1968), «Натюрморт із виноградом» (1973), «На узліссі» (1979), «Бузок» (1980), «Піони», «У Седневі», «Похолодало» (усі — 1982), «Осіннє сонечко» (1986), «Півники» (1989); серії — «Біла акація» (1964–66), «Новий Донецьк» (1969–70); розпис «Кімната казок» (Палац піонерів у Донецьку, 1951).
Літ.: Пилипенко И. Яркой кистью художника // Донбасс. 1991, 16 нояб.; Дунаевская Н. Портрет несовременного художника // Новости. 1991, 18 нояб.; Герланец В. Пейзаж, натюрморт, портрет // Веч. Донецк. 1991, 25 нояб.; Лебедь Н. Спасение боярышни // Панорама. 2005. № 45.
Р. Г. Клименко
Основні твори
«Балерина у блакитному» (1941), «Стоматолог А. Сироватська» (1945), «Письменник І. Гонімов», «Дружина» (обидва – 1947), «Донька» (1948), «І. Грейліх (Моряк)» (1949), «Комсомольці 20-х років» (1968), «Натюрморт із виноградом» (1973), «На узліссі» (1979), «Бузок» (1980), «Піони», «У Седневі», «Похолодало» (усі – 1982), «Осіннє сонечко» (1986), «Півники» (1989); серії – «Біла акація» (1964–66), «Новий Донецьк» (1969–70); розпис «Кімната казок» (Палац піонерів у Донецьку, 1951).
Рекомендована література
- Пилипенко И. Яркой кистью художника // Донбасс. 1991, 16 нояб.;
- Дунаевская Н. Портрет несовременного художника // Новости. 1991, 18 нояб.;
- Герланец В. Пейзаж, натюрморт, портрет // Веч. Донецк. 1991, 25 нояб.;
- Лебедь Н. Спасение боярышни // Панорама. 2005. № 45.