Греків Василь Іванович
ГРЕ́КІВ Василь Іванович (13(25). 10. 1864, Обл. Війська Донського, Росія — 1920) — правознавець. Дійс. статс. радник (1911). Закін. Моск. університет (1884). Відтоді — судовий слідчий 3-го округу при Новочеркас. окруж. суді; згодом працював на різних судово-прокурор. посадах; від 1891 — товариш прокурора Новочеркас., від 1900 — Твер. окруж. судів; від 1903 — прокурор Архангел. окруж. суду; від 1909 — Смолен. окруж. суду. У листопаді 1917 подав до Ген. секретаріату судових справ УЦР заяву про своє бажання працювати в Україні, до якої додав довідку про членство в укр. громаді Смоленська; у січні 1918 признач. головою Київ. апеляц. суду. Від серпня 1918 — товариш прокурора Адм. Ген. Суду Держ. сенату Української Держави; від березня 1919 — чл. Правничо-термінал. комісії УАН; водночас від поч. 1920 входив до секції чл.-співроб. Комісії по виучуванню звичаєвого права УАН (влітку 1920 неодноразово головував на її засіданнях). У передмові до «Російсько-українського словника правничої мови» (К., 1926), укладеного Правничо-термінол. комісією УАН, зазначено, що «1920 р. помер В. І. Греків, останній раз взявши участь у праці комісії 16 вересня 1920 р.».