ГРЕ́СИК Ірина Станіславівна (09. 07. 1956, Запоріж­жя) — живописець і графік. Дочка С. Шинкаренка, дружина С. Гресика. Заслужений художник України (2006). Член НСХУ (1988). Закінчила Львівський ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1980; викладач М. Вендзилович, Д. Крвавич). Від­тоді працювала на Запорізькому художньо-виробничому комбінаті; 1999–2002 — викладач від­діле­н­ня дизайну Запорізького електротехнічного коледжу. Від 2002 — голова правлі­н­ня Запорізької організації НСХУ. Організаторка та учасниця всеукраїнських мистецьких пленерів «Хортиця крізь віки» у Запоріж­жі (від 2002). Основні галузі — станкова графіка, живопис, монументальне мистецтво, дизайн. Учасниця всеукраїнських мистецьких ви­ставок від 1972. Персональна — у Запоріж­жі (1988, 1990). Авторка декоративних панно, фризів, оформлень інтерʼєрів громадських споруд. Роботи витончено лінеарні, елегійні, ліричні; структуру композиції ви­значає лінія. У її творчості в лаконічній формі роз­горнуто широку й багато­гран­ну часо­просторову картину, де по­єд­нано ліричні й епічні начала. Від­чу­т­тя метафізичного створюється ритмічною структурою композиції. За­стосовує стильові при­йоми української кольорової графіки. Роботи зберігаються у Запорізькому художньому музеї.