Гресик Ірина Станіславівна
ГРЕ́СИК Ірина Станіславівна (09. 07. 1956, Запоріжжя) — живописець і графік. Дочка С. Шинкаренка, дружина С. Гресика. Заслужений художник України (2006). Член НСХУ (1988). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1980; викл. М. Вендзилович, Д. Крвавич). Відтоді працювала на Запоріз. худож.-вироб. комбінаті; 1999–2002 — викладач відділ. дизайну Запоріз. електротех. коледжу. Від 2002 — голова правління Запоріз. організації НСХУ. Організаторка та учасниця всеукр. мист. пленерів «Хортиця крізь віки» у Запоріжжі (від 2002). Основні галузі — станк. графіка, живопис, монум. мистецтво, дизайн. Учасниця всеукр. мистецьких виставок від 1972. Персон. — у Запоріжжі (1988, 1990). Авторка декор. панно, фризів, оформлень інтер’єрів громад. споруд. Роботи Г. витончено лінеарні, елегійні, ліричні; структуру композиції визначає лінія. У творчості Г. у лаконіч. формі розгортається широка й багатогранна часопросторова картина, де поєднано ліричні й епічні начала. Відчуття метафізичного створюється ритміч. структурою композиції. Застосовує стильові прийоми укр. кольор. графіки. Роботи зберігаються у Запоріз. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- офорт «Дванадцять місяців» (1982); «Народження верети», «Дитинство» (обидва — 1985); триптихи — «За творами Т. Шевченка», «Острівці життя» (обидва — 1986), «Синя тиша» (1990), «Присвячується жінці» (1998), «Мелодія ночі» (2002); диптих «Спека. Вечір», «Прочани», «Трійця» (усі — 2000), «Трійця», «Різдво» (обидва — 2002), «Вечірня пісня» (2004), «Острів Байди» (2005).
Рекомендована література
- Ірина Гресик. Живопис: Буклет. К.; З., 2003;
- Загаєцька О. Вектори пошуків (І. Гресик) // ОМ. 2004. № 2;
- Міщенко Г. Ірина Гресик — знаковий ювіляр // Там само. 2006. № 4.