ГРЕ́СИК Ірина Станіславівна (09. 07. 1956, Запоріж­жя) — живописець і графік. Дочка С. Шинкаренка, дружина С. Гресика. Заслужений художник України (2006). Член НСХУ (1988). Закін. Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1980; викл. М. Вендзилович, Д. Крвавич). Від­тоді працювала на Запоріз. худож.-вироб. комбінаті; 1999–2002 — викладач від­діл. дизайну Запоріз. електротех. коледжу. Від 2002 — голова правлі­н­ня Запоріз. організації НСХУ. Організаторка та учасниця всеукр. мист. пленерів «Хортиця крізь віки» у Запоріж­жі (від 2002). Основні галузі — станк. графіка, живопис, монум. мистецтво, дизайн. Учасниця всеукр. мистецьких ви­ставок від 1972. Персон. — у Запоріж­жі (1988, 1990). Авторка декор. панно, фризів, оформлень інтерʼєрів громад. споруд. Роботи Г. витончено лінеарні, елегійні, ліричні; структуру композиції ви­значає лінія. У творчості Г. у лаконіч. формі роз­гортається широка й багато­гран­на часо­просторова картина, де по­єд­нано ліричні й епічні начала. Від­чу­т­тя метафізичного створюється ритміч. структурою композиції. За­стосовує стильові при­йоми укр. кольор. графіки. Роботи зберігаються у Запоріз. ХМ.