Гречнєв Яків Олексійович
Визначення і загальна характеристика
ГРЕ́ЧНЄВ Яків Олексійович (08(20). 10. 1882, С.-Петербург — 04. 08. 1961, Львів) — режисер, педагог. Заслужений артист УРСР (1951). Брав уроки співу в І. Шавердова. 1911 організував гурток з ентузіастів-меломанів та здійснив постановку опери «Євгеній Онєгін» П. Чайковського. 1912–19 був пом. реж. у Театрі муз. драми під керівництвом Й. Лапицького (Петроград, нині С.-Петербург). 1920–25 (з перервою) — реж.-постановник Великого театру у Москві, водночас викл. Опер. студії А. Луначарського. Протягом сезонів 1922–24 здійснив постановки у Сибдержтеатрі (м. Новосибірськ, РФ). Працював у Київ. (1925–26 — реж.), Одес. (1927 — реж., 1928–31, 1933–37 — гол. реж.) театрах опери та балету, Укр. держ. столич. опері у Харкові (1932–33 — реж.), Саратов. ім. Г. Чернишевського (1938–47 — реж.), Львів. ім. І. Франка (1947–56 — реж., 1956–60 — гол. реж.) театрах опери та балету. Водночас 1947–60 викладав у Львів. консерваторії. Оперні постановки Г. були сповнені глибоким проникненням у задум композитора, пошуками сучас. форм сценіч. втілення, тонким відчуттям автор. стилю. Г. працював над пластикою актора, якої вимагали вбрання і ситуація, кожен жест був вивіреним і обумовленим, ракурс і поза — відповідними.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Розлом» В. Фемеліді (1929), «Яблуневий полон» О. Чишка (1931), «Трагедійна ніч» К. Данькевича (1935; усі — 1-е виконання), «Паяци» Р. Леонкавалло (1947), «Русалка» О. Даргомижського (1948), «Борис Годунов» М. Мусоргського (1954), «Кармен» Ж. Бізе (1957), «Сільська честь» П. Масканьї (1958), «Долина» Е. д’Альбера (1960).
Завантажити статтю
Людина 
