Грибачов Микола Матвійович

ГРИБАЧО́В Микола Матвійович (Грибачёв Николай Матвеевич; 06(19). 12. 1910, с. Лопуші, нині Брян. обл., РФ — 10. 03. 1992, Москва) — російський письменник і громадсько-політичний діяч. Герой Соц. Праці (1974). Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди. Навч. у Літ. інституті (Москва). Від 1932 — на журналіст. роботі; гол. ред. ж. «Советский Союз» (1950–54 і 1956–86). Секр. правління СП СРСР (1959). Депутат ВР РРФСР 5–8-го скликань. Писав російською мовою. Рання поезія Г. — змістовна і стилістично багатопланова («Стихи и поэмы», Смоленск, 1939); згодом — це короткорядк. або риторично перевантаж. сюжетні вірші, напис. на догоду владі (зб. «По дорогам войны», 1945; «Дорогие земляки», Брянск, 1954; «Любовь, и тревога, и бой», 1966). Лірич. струмінь відчутний у зб. «Стрелка секундомера» (1977), «И песня звезд» (1979), «А сами вы любили?» (1981), «Время твое и мое: Стихи» (1986). Осн. мотив романів «Ударная сила» (1971), «Битва» (1976) — боротьба народів за мир. Повість «Белый ангел в поле» (1967) — про події 2-ї світової війни. Автор лірич. оповідань (зб. «Августовские звезды», 1958; «Ночная гроза», 1964; «Любовь моя шальная», 1966). У публіцист. поемах «Колхоз “Большевик”» (1947; Сталін. премія, 1948) і «Весна в “Победе”» (1948; Сталін. премія, 1949) оспівав керівну роль комуністів у житті суспільства. Один з авторів кн. «Лицом к лицу с Америкой» (1959; Ленін. премія, 1960). У кн. «Полемика» (1963), «Выбор века» (1969) зібрані нариси, публіцист. статті про міжнар. життя, тогочас. літ. процес, написані з войовничих парт. позицій, пройняті нетерпимістю до інакодумства. Співавтор кн. дорож. нарисів «Десна-красавица» (1956), «Когда становишься солдатом...: Дневники, записки, воспоминания» (1987). Автор статей про Т. Шевченка «Он россиянам друг и брат» (1961), «Певец братства народов», вірша «Тарас Шевченко» (обидві — 1964). Усі зазнач. твори Г. опубл. у Москві. Очолював Всесоюз. комітет з відзначення 100-річчя від дня смерті Т. Шевченка. Укр. мовою окремі твори Г. переклали В. Бровченко, В. Осипчук, Г. Лозинська та ін.

Завантажити статтю