КРАЛ Їржі (Král Jiří; 30. 10. 1893, Прага — 24. 01. 1975, там само) — чеський гео­граф, антропогео­граф. Доцент (1924). Закінчив філософський факультет Карлового університету в Празі (1917). Удосконалював зна­н­ня в університетах Польщі, Югославії та Болгарії. 1920–29 — спів­робітник Гео­графічного ін­ституту (засновник Від­ділу гео­графії словʼян), 1939, 1945–49 — професор гео­графії на природо­знавчому факультеті Карлового університету; 1929–39 — професор гео­графії Університету Коменського в Братиславі та директор Братиславської гео­графічної семінарії. Ре­пресований 1949, звільнений з роботи. Член Вченого товариства імені П. Шафарика та Корпусу по досліджен­ню Словач­чини та Під­карпатської Русі (обидва — Прага), гео­графічних товариств у Польщі, Югославії та СРСР; голова чехословацької секції Комісії по досліджен­ню пастушої культури Карпат та Балкан. К. — засновник чеської антропогео­графії. Від 1919 досліджував Закарпатську Україну та гірські ра­йони Словач­чини, заселені пере­важно русинами-українцями. Його двотомна «Geografická bibliografie Podkarpatské Rusi» (Bratislava, 1923; 1928), окрім бібліо­графії гео­графії Під­карпатської Русі, містить значний обсяг літератури з інших ділянок карпато­знавства. Під­тримував тісні звʼязки з українськими дослідниками даного регіону, зокрема С. Рудницьким та В. Кубі­йовичем. У спів­авторстві з остан­нім видав декілька праць, а його двотомну моно­графію «Пастуше життя у Під­карпатській Русі» пере­клав чеською мовою (Bratislava, 1935; 1937).