Григор’єв Анатолій Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ГРИГО́Р’ЄВ Анатолій Олександрович (16. 01. 1932, с. Байрак, нині Горлів. р-ну Донец. обл. — 27. 05. 2005, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1984), професор (1993). Державна премія СРСР (1983). Закін. Моск. фармацевт. інститут (1956). Працював у НДІ синтетич. спиртів і орган. продуктів (Москва, 1957–86): ст. н. с., зав. лаб., від 1975 — заступник директора з наукової роботи; від 1986 — в Інституті біоорган. хімії та нафтохімії НАНУ (Київ): завідувач відділу орган. і нафтохім. синтезу (до 2002), водночас заст. дир. з наукової роботи (1986–98), від 2002 — провідний науковий співробітник Наукові дослідження у галузі хімії та технології осн. орган. та нафтохім. синтезу. Розробив технологію отримання кисневмісних сполук на основі олефінів, аліфатич. і аліцикліч. кетонів, алілацетату та ін., а також вуглеводнів з малими циклами і каркасних сполук.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Окисление высших альфа-олефинов солями палладия // Теор. основы хим. технологии. 1969. Т. 2, № 5; Аллилацетат — сырье нефтехимических продуктов // ХП. 1982. № 6; Нефтехимический циклопентадиен — перспективное сырье для органического синтеза. Тематический обзор. Москва, 1984; Состояние и перспективы развития производства растворителей на основе ацетона // Нефтепереработка и нефтехимия. 1992. Вып. 43; Каталитические синтезы полициклических соединений на основе норборнадиена-2,5 в присутствии комплексов никеля // Кинетика и катализ. 1998. Т. 39, № 1 (усі — співавт.).