Григор’єв Борис Дмитрович

ГРИГО́Р’ЄВ Борис Дмитрович (Григорьев Борис Дмитриевич; 11(23). 07. 1886, Москва — 07. 02. 1939, м. Кань-сюр-Мер, побл. Ніцци, Франція) — російський живописець і графік. Навч. у Строганов. худож.-пром. училищі у Москві (1903–07), С.-Петербур. АМ (1907–13; викл. Д. Кардовський). Член об’єдн. «Світ мистецтва». Співпрацював із ж. «Сатирикон». Від 1919 — у Берліні. Працював у нім. і рос. видавництвах. Від 1921 — у Парижі. Від 1928 викладав в АМ Сантьяґо (Чилі); від 1930 — у Рос. академії Т. Сухотіної-Толстої; від 1935 — декан факультету в Академії ужитк. мистецтва у Нью-Йорку. Малював для ж. «Harper’s Bazaar». 1938 повернувся до Франції. Автор портретів, натюрмортів, пейзажів, жанр. композицій, іл. до книжок. Представник лівих течій рос. авангарду. Портрет Г. виконав І. Рєпін. Окремі полотна зберігаються у Київ. музеї рос. мистецтва.

Тв.: «Алупка» (1915), «Росія» (1917); портрети — «Дама у чорному» (1917), Ф. Шаляпіна, Б. Кустодієва (обидва — 1918), М. Горького (1926), «Автопортрет» (1938).

Літ.: Борис Григорьев: Каталог выставки. Псков, 1989.

Т. А. Галькевич

Основні твори

«Алупка» (1915), «Росія» (1917); портрети – «Дама у чорному» (1917), Ф. Шаляпіна, Б. Кустодієва (обидва – 1918), М. Горького (1926), «Автопортрет» (1938).