Григор’єв Василь Романович
ГРИГО́Р’ЄВ Василь Романович (25. 08. 1925, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ) — живописець. Мистецтву навч. самотужки. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Дніпроп. інститут інженерів транспорту (1953). Від кін. 1950-х рр. до кін. 1990-х рр. працював інж.-будівельником на підприємствах Міністерства оборони у різних регіонах СРСР. Мист. діяльність розпочав 1973. Учасник мистецьких виставок. Персон. — у Києві (1999, 2003), Дніпропетровську (1998, 2004). Автор реаліст. пейзажів Соловец. о-вів, Далекого Сходу, України; природа у Г. символічна: це знак вічності та божествен. краси. У кольорі художник стриманий, природний. Для творчості характерне типово народне, цілісне світобачення: події подано як спомин про минувшину. Твори козац. тематики утворили серію «На Вкраїні милій». При ретел. прописці деталей Г. в олій. картинах зберігає узагальненість та епічність образів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Поворот річки» (1987), «Вартові козаки» (1990), «Чумаки» (1993), «Причастя козаків», «Узимку», «Чайки на Дніпрі», «Проводжання» (усі — 1995), «До війська» (1997), «Роз’їзд біля переправи» (1998).
Рекомендована література
- Чабан М. Мрійник із пензлем // Зоря. 1999, 3 квіт.;
- Пушкарьов А. Василь Григор’єв // Нар. мистецтво. 2003. № 1–2;
- Годенко-Наконечна О. Україна мила. Художник Василь Григор’єв // ОМ. 2003. № 3.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
