Григор’єв Володимир Сергійович

ГРИГО́Р’ЄВ Володимир Сергійович (01 (14). 10. 1910, Луганськ — 28. 03. 1986, Київ) — фахівець у галузі будівництва. Доктор технічних наук (1966), професор (1967). Державна премія СРСР (1943). Закін. Харків. інж.-буд. інститут (1936). Працював на буд-ві. 1939–52 — у Центр. н.-д. лаб. буд. тресту (від 1943 — Пд. НДІ Мінважмашбуду СРСР, Харків): від 1943 — заступник директора з наукової роботи, від 1948 — директор; 1952–56 — міністр промисловості буд. матеріалів УРСР; 1956–73 — директор НДІ буд. матеріалів та виробів (Київ); 1973– 86 — у Київ. інституті будівництва і архітектури (нині університет). Депутат ВР УРСР (1955–60). Розробив теор. основи процесів підготовки шлакової сировини, охолодження вогнянорідкого розплаву, регулювання пористої структури напівфабрикату; принципово новий технол. процес перероблення вогнянорідких шлаків на високоякісні пористі заповнювачі легких бетонів — гідроекранний спосіб; визначив засоби підвищення якості в’яжучого на основі доменних шлаків.

Завантажити статтю