Григор’єв Петро Якович
Визначення і загальна характеристика
ГРИГО́Р’ЄВ Петро Якович (Григорьев Петр Яковлевич; 16. 10. 1924, с-ще Нижньо-Ірчинське, нині Свердлов. обл., РФ) — російський терапевт-гастроентеролог. Доктор медичних наук (1966), професор (1967). Заслужений діяч науки РФ (1984). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Хабаров. мед. інститут (РФ, 1949). Працював лікарем; завідувач кафедри факультет. терапії, водночас — проректором з навч. і наук. роботи, згодом — ректором Благовєщен. (РФ, 1961–75), зав. однойм. каф. Терноп. (1975–76) мед. інститутів; від 1976 — у Рос. мед. університеті (Москва), де організував факультет удосконалення лікарів і працював його першим деканом, очолював каф. терапії, від 1983 — завідувач кафедри гастроентерології. Розробляє методи діагностики та лікування інфекц. захворювань шлунк.-кишк. тракту.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Практическое пособие по внутренним болезням. Благовещенск, 1970; Диагностика и лечение болезней органов пищеварения. С.-Петербург, 1997 (співавтор); Клиническая гастроэнтерология. Москва, 1998 (співавтор); Краткое формулярное руководство по гастроэтерологии. Москва, 2004; Роль цитокинов в патогенезе заболеваний желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированных с инфекцией Helicobacter pylori и вопросы терапии // Практикующий врач. 2004. № 2.
Завантажити статтю
