ГРИГО́РʼЄВ Сергій Олексі­йович (22. 06 (05. 07). 1910, Луганськ — 09. 04. 1988, Київ) — живописець і графік. Чоловік Л. Григорʼєвої-Стелецької, батько Галини та Майї Григорʼєвих, дід І. Григорʼєва й О. Гуцу. Сталін. премії (1950, 1951). Народний художник СРСР (1974), дійс. чл. АМ СРСР (1958). Закін. Київський художній ін­ститут (1932), у якому працював: від 1934 — на каф. малюнку, професор (1947–60), ректор (1951–55). Від 1950 очолював створену ним майстерню живопису. Від 1958 — керівник твор. майстерень Київ. худож. ін­ституту (згодом АМ). Творчість Г. по­значена впливом ім­пресіонізму. У жанр. полотнах виявив себе пред­ставником реалізму, хоч і за­знав тиску догм соцреалізму. У творах Г. домінують драм. та психол. мотиви, від­творено сутність дит. чистоти; емоц. живе сприйня­т­тя дійсності коригується глибоким її осмисле­н­ням. Краєвиди Г. — спокійні, ліричні, по­збавлені надмір. екс­пресії, композиц. ускладненості та декоративності. Учасник худож. ви­ставок від 1933. Картини зберігаються в НХМ, ДТГ (Москва), Запоріз. крає­знав. музеї, Нац. худож. галереї Болгарії, Галереї Гекос­со (Японія). Серед учнів — В. Сидоренко, Л. Ходченко, І. Юденко, Ю. Ятченко.