Григорова Леся Тимофіївна
ГРИ́ГОРОВА Леся Тимофіївна (14. 08. 1967, Київ) — живописець і монументаліст. Дочка Тимофія і Тамари Лящуків, дружина О. Григорова. Член НСХУ (1998). Закін. Укр. АМ (Київ, 1991; майстерня В. Шаталіна). Учасниця всеукраїнських та міжнародних художніх виставок від 1991. Персон. — у Києві (1998, 2000–01). Брала участь у відновленні розписів Михайлів. Золотоверхого собору в Києві (1999–2000). Основою живопис. робіт Г. є світ квітів, сповнений емоцій, філос. роздумів. Осн. ідея розкривається не оповідно, а через душев. настрій, мист. асоціації. Значну частину складають архіт. пейзажі, що перетворюються на розповіді про героїчне минуле, нетлінні духовні скарби. Художниця сповідує ідею нац. та духов. відродження України. Творчі пошуки зосереджені у галузі живопис. досягнень кольору і ліній, оригін. мови виразу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «На крилах вічності», «Степові міражі», «Півники», «У вихорі пристрасті» (усі — 1997), «Спогад про Золоті ворота» (1998), «Відродження», «Благовіщення», серія «Меланхолійне» (усі — 1999), «Маки» (2000), монум. панно «Київ» (2001, співавт.; зал очікування залізнич. вокзалу в Києві), «Діана на полюванні», «Муза» та живописні вставки (4–5-й поверхи Будинку з химерами у Києві на вул. Банкова, № 10, 2003).
Рекомендована література
- Кара-Васильєва Т. Як пахла тиша // УК. 1999. № 11–12;
- Мистецтво України: Альбом. К., 2003;
- Дорофієнко І. П. Після складних операцій // УК. 2004. № 4.