Григорчук-Коць Лідія Михайлівна
ГРИГОРЧУ́К-КОЦЬ Лідія Михайлівна (24. 11. 1926, Львів — 14. 01. 2018, там само) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1996). Дійсний член НТШ (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закін. Львівський університет (1949). У 1950 репрес., перебувала в таборах м. Тайшет (Іркут. обл.) і Мордовії (РФ), 1956 реабіліт. 1959–72 і 2000–03 працювала в Інституті українознавства НАНУ (Львів, від 2000 — старший науковий співробітник); 1973–82 — науковий співробітник ЦДІА УРСР у Львові; 1988–98 — у Львів. музеї укр. мистецтва; від 1997 — професор кафедри української мови Львів. університету; 1999–2000 — професор кафедри ужитк. мистецтва Львів. академії мистецтв. Наукові дослідження: теорія укр. лінгвогеографії, історія української мови, укр. лексикографія, палеографія, епіграфіка, укр. правопис. Вивчає укр. написи на іконах. Уклала картотеку до «Словника староукраїнської мови ХІV–XV ст.» (т. 1–2; К., 1977–78). Співавторка 2-го т. «Атласу української мови» (т. 1–3; К., 1984–2001).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Дієприслівник у сучасній українській літературній мові: Специфіка зв’язків і значень. К., 1964; Написи на творах українського середньовічного малярства. Лінгвіст. та палеогр. атрибутування // Зап. НТШ. 1990. Т. 221; Думки з приводу появи «Українського правопису». 3-є вид., випр. і доп. К., 1990 // Там само. 1992. Т. 224; Український діалектний простір в оцінці лінгвогеографії. Л., 2001; Лінгвістично-географічне дослідження українського діялектного простору. Нью-Йорк; Л., 2002.
Рекомендована література
- Єдлінська У. З портретної лірики // Вісн. НТШ. 2001. Т. 26.
Завантажити статтю
Людина 
